Днями вийшло цікаве інтерв'ю посла Німеччини в Україні. Багато цікавого вона нарозказувала. Не буду зупинятися на казках, про те як вони за нас переживають з приводу того, що буде з нами після запуску Північного потоку-2 і як вони допомагатимуть нам розвивати "водневу енергетику". Після Будапештського меморандуму в ці казки якось слабо віритися.
Цікавим виявився пасаж з приводу відмови постачати зброю в Україну. Як виявилося, чисто з гуманітарних переживань через те, що нашу землю топтав чобіт німецького солдата. Дослівно цитата звучить так:
Читати такожУдар Росії по Україні: у Німеччині поставили Путіну ультиматум по Північному потоку-2Відповідаючи на запитання, чому Німеччина, один із найбільших світових експортерів зброї, відмовляє Україні в постачанні озброєння, посол сказала, що "для Німеччини історично Східна Європа - особлива частина світу, ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде".
Аж сльоза навернулася на щоку від чутливості німців. Тобто, до 14 року Росії спокійно собі продавали і нічого їх не мучило. Угорщині зараз постачають зброю на 1,2 млдр євро теж не сильно мучаться (до речі, Угорщина негласно теж підтримує Росію (який збіг! Треба ж!) з багатьох питань). Причому Угорщина не приховує територіальних претензій до України (знову ж таки дивовижний збіг позицій з Росією).
Читати такожПосол Німеччини пояснила, чому Україні "не Раді" в НАТОНу, я вже мовчу про те, що Німеччина чомусь не має такої чутливості в питанні поставок зброї Ізраїлю...
Що це означає? Це визнання реального факту того, що вони в одній упряжці з Росією і розводять нас на пару. Це не погано і не добре. Зброю самі зробимо і є купа країн, з якими ми можемо увійти в кооперацію. Це означає, що потрібно уважніше придивлятися до "рекомендацій ЄС" і G7, серед яких як мінімум 3 країни, м'яко кажучи, дивляться на Росію (Німеччина, Франція, Італія). Особливо це стосується економічних питань. Спільне удушення України влаштовує всіх (за рахунок квот, істерик навколо закону про локалізацію виробництв в держзакупівлях та іншої єресі). Їм цікава деіндустріалізована країна, яка не зможе чинити опір.
Це непогано і не добре. Пора дивитися на світ реально. І менше слухати дурниці. Особливо в частині вимог ЄС отримати контроль над нашими стратегічними підприємствами у вигляді приватизації і т.д. Розвал "Укрзалізниці" під чуйним керівництвом каламутної Наглядової Ради тому приклад. І так усюди.
Наш національний інтерес повинен бути в пріоритеті. Як він в пріоритеті у ЄС і росіян. Ми не 100 доларів, щоб усім подобатися.