Минулого тижня російсько-фашистські загарбники тричі завдавали ракетних ударів. Сьогодні в день СБУ, символічно агресор знову атакував Київ балістичними ракетами "Циркон". Агресор продовжує готуватися до нових ракетних ударів.
У ніч на 22 березня був один із наймасованіших комбінованих і перший масштабний удар по енергетичній інфраструктурі з початку 2024 року. Кілька міст залишилися без електрики, завдано серйозної шкоди.
У зв'язку з чим, актуалізувалися такі питання:
1) Які засоби повітряного терору застосовує агресор?
2) Які засоби захисту від ракетного терору необхідні Україні?
3) Які заходи військово-технічного і військового характеру необхідно вжити Україні для купірування ракетного терору з боку агресора?
Засоби повітряного терору можна розділяти на БПЛА (дронове) і ракетне озброєння.
БПЛА Shahed-131/136
Практично щодня пізно ввечері агресор застосовує БПЛА Shahed-131/136 проти України як основний засіб терору. Приблизно від 80 до 95% цих БПЛА знищуються до підльоту. Однак інша частина досягає цілей.
Основні цілі, які переслідує агресор:
1) виявлення систем ППО;
2) виснаження засобів ППО перед основним ракетним ударом;
3) терор мирного населення;
4) ураження об'єктів інфраструктури.
Ефективним захистом від БПЛА є такі засоби ураження як: ЗРК Сoralе, Alvis Stormer, Gepard, L3Harris, VAMPIRE, а також ЗСУ-23-4 "Шилка", 2К22 ЗРПК "Тунгуска", "Стріла-10", "Оса". Досить ефективно з ними борються мобільні вогневі групи (мабуть, за винятком лісової та важкопрохідної місцевості).
Ракетне озброєння підрозділяється на дозвукові та надзвукові ракети.
1. Дозвукові ракети. Крилаті ракети повітряного базування - Х-101/555/55 і морського базування - КРМБ "Калібр" (середня швидкість - 870 км/год, здатні летіти на наднизьких висотах - до 30 метрів).
Ці ракети досить ефективно перехоплюють засоби ППО малого і середнього радіусу дії, такі як NASAMS, IRIS-T, ЗРК "Бук", "Куб" і в зручних для цього випадках великокаліберні кулемети.
Проблеми перехоплення цих ракет полягають у недостатності засобів ППО і в дефіциті боєкомплекту (антиракет) до них.
Під час ракетних атак, ракети Х-101/555/55, вартістю близько $13 млн за одиницю, використовуються агресором як засіб прориву ППО, за яким слідує хвиля іншої номенклатури крилатих, балістичних і аеробалістичних ракет.
Ефективній боротьбі з БПЛА і крилатими ракетами допомагають різні комплекси РЕБ.
2. Надзвукові ракети. Це балістичні та аеробалістичні ракети: 9М723/9М728, KN-23, Х-22/32, Х-47М2 "Кинджал", "Онікс", "Онікс-М" і "Циркон".
Ці ракети перехоплюються тільки комплексами Patriot і SAMP/T, але вони є гострим дефіцитом для захисту міст і об'єктів інфраструктури.
Висновки:
Через цілковиту безкарність агресора, з огляду на гострий дефіцит систем ППО/ПРО і антиракет до них, на сьогодні Україна залишається вразливою перед масованими комбінованими ракетними ударами. Агресор безкарно користується цим фактором.
5 березня 2024 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт командувачів дальньої авіації та чорноморського флоту агресора за фактами ракетного терору цивільного населення та знищення об'єктів цивільної інфраструктури.
Рекомендації:
На першому етапі будівництва військ ППО Україні необхідно щонайменше 50 мобільних комплексів "Patriot" і 50 мобільних комплексів "THAAD", що цілком забезпечило б закриття більшої частини території України від ракетних ударів з боку агресора.
Важливою умовою виживання і перемоги у війні є взаємодія і координація у всіх сферах, зокрема у сфері оборонно-промислового комплексу.
Українському ОПК необхідно розпочати виробництво:
1) систем ППО/ПРО аналогічних іноземним системам;
2) крилатих, балістичних і аеробалістичних ракет, аналогічних ракетам агресора типу "Калібр", "Кинджал", "Онікс" та ін., в удосконаленому вигляді;
3) БПЛА дальнього радіусу дії на реактивній тязі, з бойовою частиною до 500 кг (фактично гібриди між БПЛА і крилатими ракетами).
У військовому плані необхідно діяти на випередження - знищувати інфраструктуру ворожих аеродромів, ворожу авіацію та місця зберігання ракет агресора безпосередньо перед вильотом для пусків ракет по території України, а також ракетно-пускові комплекси наземного базування.
Інакше доведеться продовжувати терпіти хлопки над головами від ураження ракет і БПЛА агресора.
Юрій Шуліпа - юрист, правозахисник, публіцист, політичний експерт. Директор Міжнародної асоціації "Інститут національної політики". У 2015 року отримав громадянство України. Є автором:
4-х науково-практичних посібників, 3-х книг і 2-х монографій.