А я вам так скажу: дуже рідко трапляються випадки, коли я чогось не розумію, але радію. Останній раз було, коли на спінінг на щучу блешню-коливалку клюнув сазан — мирна риба…
Так от, чесно не розумію, як нашим зенітникам вдалося завалити одразу три ворожи літака. А таки вдалося!
Ні, звісно, зрозуміло, що один із комплексів «Петріот» (або подібний), які нещодавно доправлені в Україну, перед тим, як розмістити його на місці постійної дислокації, можна було підвезти ближче до фронту.
Також зрозуміло, що американські літаки «Авакс» здатні надійно засікати переміщенні російської авіації і передавати дані ЗСУ.
Але як вдалося не тільки спланувати цю засідку, а ще й розгорнути ЗРК поблизу фронту, запустити радіолокаційну станцію наведення, і все це непомітно для ворожої розвідки — не розумію! Просто фантастика! І це безумовно надихає.
Не тільки мене, але й і всіх наших бійців, яким серйозно дошкуляють ворожі літаки, що скидають на наші позиції кориговані авіабомби. А зараз такі повітряні атаки, звісно, не припиняться, але вже не будуть настільки нахабними і, головне, безкарними.
До речі, чудовий приклад для наших партнерів, як ми можемо успішно бити ворог, якщо є чим.
Чекаємо на F-16. Готовий дивуватися знов. Ще б гвинтокрили дуже не завадили.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.