Нам конче потрібно ще раз почути, що росія кілька сторіч була тюрмою для українців, хоча багато українців вірою і правдою служили цій імперії? Ми що, не бачимо — тут і зараз — української крові на іклах Московії, що нам потрібно ще якесь історичне обґрунтування нашого вибору і нашої ненависті?
За влучним висловом імперця Маяковського (але він правильний імперець, бо дуже не любив Булгакова, якого ми зараз теж не любимо), копирсання у скам'янілому історичному гівні — дурна трата часу. Та ще й ознака меншовартості, бо, бач, ми праві не тому, що захищаємо своє життя і право обирати власне майбутнє, а тому, що наших предків гнобили у минулому...
Насправді, рф заслуговує назви недоімперії саме тому, що вона — не Російська Імперія і не Радянський Союз. Вона тільки займає приблизно ті ж території, прикривається людожерськими концептами тих часів і недолуго мавпує попередників. А насправді вона — скажений, підлий, потужний, але симулякр.
Величезна небезпека росії для України і цивілізованого світу — як раз у її сучасному геополітичному положенні, а не історії, яка є лише приблизним анамнезом страшної хвороби.
Росія добровільно (!) стала полюсом зла, який притягує з усієї планети все те, що відкидає цивілізація. Всю людську нечисть, яка раніше змушена була ховатися, а зараз вона разом з росією бореться за «новий світовий порядок», де володарювати буде безжальна система з її очільниками, а людина з її безсмертною душею буде зведена до ресурсу, на зразок органічних добрів.
Лише один свіженький приклад. Недоімперія хоче організувати альтернативні, тобто, свої Олімпійські Ігри. І займатися цим запрошений колишній Генсек ФІФА Ж. Вальке, який був засуджений у Швейцарії за корупцію при організації чемпіонату світу з футболу. Але для росії він не злочинець, а брат по духу, тому Вальке очолює таку собі «Міжнародну асоціацію дружби».
І так по всьому: визнання Талібану — наступний крок. Особисто мені сьогодні не турбують як спільні дії запорізьких козаків разом російськими царями, так і їхнє протистояння. Бо все вирішує сьогодення. Наш ворог — не РІ, і не СРСР, а чекістська недоімперія, для якої давно не існує ні людських, ні Божих законів.
І ця навала продовжує рухатися на Україну, вона повільно, по сотні метрів, але постійно просувається вперед, не зважаючи на колосальні втрати. І поки що ми не маємо змоги і навіть чіткого уявлення, як зупинити недоімперію, треба це визнати.
Як на цьому всьому позначається славетна перемога у історичному диспуті нашого журналіста над їхнім — не розумію. Але навколо — пишаються та аплодують. Мабуть, ми цього варті.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.