Білоруські аналітики кажуть, що воювати за Лукашенка готові тільки його головорізи, максимум 5 тисяч осіб. Але ці головорізи потрібні самому Лукашенку – він не хоче витрачати їх на полях битв, адже тоді нікому буде підтримувати його трон. Основна частина армії (наприклад, солдати-строковики) – це просто молоді білоруси, багато з яких самі брали участь в протестах на їхньому піку. Вони абсолютно не мотивовані на те, щоб віддавати життя за Лукашенка. Тому пряма участь Лукашенка у війні – це майже неймовірна історія. При цьому інші форми допомоги Путіну Лукашенко буде продовжувати надавати. У цьому немає жодних сумнівів, оскільки він вкрай залежить від Путіна.
Білоруський народ в останні роки продемонстрував, що він не хоче терпіти Лукашенка. Але, спираючись на гроші і багнети Кремля, Лукашенко продовжує зберігати владу. Тисячі білорусів сидять у в'язницях, сотні тисяч емігрували, а решта перебувають під страшним тиском держави.
Тому очікувати повстання неможливо. Дивуватися чому білоруси не виходять на вулиці – це все одно що тому, чому радянські люди не протестували проти Сталіна. Адже зрозуміло, що будь-хто, хто тільки пікне проти влади, буде тут же знищений. До речі, це – одна з причин, з якої Лукашенко не поспішає вплутуватися у війну в Україні. Адже якби білоруська армія була відправлена в Україну, не факт, що вона не повернула б зброю проти нього самого – це було б серйозним випробуванням для режиму Лукашенка.
Поки ситуація знаходиться в підвішеному стані, жодних протестів або будь-яких катаклізмів у Білорусі очікувати не слід. Але до того моменту, коли путінський режим програє війну і почне розвалюватися (це буде не одномоментний процес), підніме голову і білоруська опозиція.