Який сенс бити по НПЗ у Росії

Пожежа на НПЗ у Самарській області / Колаж: Главред, фото: Astra, Shot

Припинення експорту нафти було б дуже болючим для Росії, оскільки доходи до її бюджету йдуть саме завдяки цьому.

Добре, що Україна почала завдавати ударів по НПЗ і продовжує, незважаючи на побажання деяких "розумних" людей на Заході, які стали турбуватися про Росію. Але ще один із важливих для нас об'єктів - це порт Новоросійська. Для Росії це дуже болюча тема, тому що через цей порт проходить багато експорту не тільки нафти, а й зерна та іншого. Припинення експорту нафти було б дуже болючим для Росії, оскільки доходи до її бюджету йдуть саме завдяки цьому. Це були б справжні санкції проти РФ.

Що стосується ефективності наших ударів по НПЗ, Росія заборонила експорт бензину на півроку, тим самим захопила два періоди - посівна і збирання врожаю. Поки заборона діє, там якось справляються, але нам потрібно працювати в цьому напрямі далі, щоб усі НПЗ Росії в європейській її частині були знищені. Принаймні технологічні установки, оскільки в Росії зараз немає можливості швидко замінити це обладнання. Його було складно замінити і в мирний час, а тепер тим більше. Удари завдаються по ректифікаційних колонах, а вони заввишки приблизно як 16-поверховий будинок. Щоб таку колону замінити, її потрібно спроектувати і виготовити. Це ж штучний товар, який так просто в магазині не купиш. Для всього цього потрібні фахівці, які мають заміряти, спроектувати, змонтувати, а потім ще й навчити людей. На це потрібно півроку точно.

Тому змагання між ГУР і СБУ в тому, чиїх дронів найбільше прилітає по військових або нафтопереробних об'єктах у Росії, - це дуже добре. Я вважаю, що вже час переходити до нафтопроводів, особливо тих, які йдуть у бік Новоросійська, з них треба починати. Так ми зможемо істотно впливати на економічну ситуацію в Росії. Іншого виходу в України немає: вона програє в симетричній війні, тому потрібно воювати асиметрично. Судячи зі стогонів і писків росіян через західну пресу, наші удари дуже болючі для них.

Дуже цікавий недавній приліт по Татарстану, Єлабузі, адже це удар на відстані 1,3 тисячі кілометрів. А Татарстан - це один із регіонів-донорів Росії: там і нафта, і військові виробництва, там і Казанський авіабудівний завод, який випускає стратегічні бомбардувальники - Ту-160, які називають "Білими лебедями". Там важливий ще й національний фактор. Плюс, якщо наноситимуться удари по Татарстану, почнеться безробіття, і люди, насамперед національні еліти, почнуть ставити запитання про те, навіщо їм усе це потрібно.

Крім того, важливий Киргизстан. Татарстан і Киргизстан - це два регіони, де є нафта, де дуже розвинена промисловість, де є сировина для промисловості тощо. Тому дуже добре, що наші безпілотники вже так далеко долітають. Будемо чекати результатів. Однак результати не так швидко з'являться, оскільки потрібно послідовно якийсь час вибивати важливі об'єкти.

Хто такий Тарас Загородній

Тарас Загородній - політтехнолог та експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу як експерта.

Тарас Загородній, спеціально для Главреда

Новини заразКонтакти