За тиждень до війни я опублікував статтю в Інституті Кенана (США), що ця війна буде не за майбутнє України, а за майбутнє Росії - чи вона повернеться до Заходу, чи остаточно буде поглинута Азією. Власне, Путін в своєму божевіллі вибрав другий варіант.
Сьогодні Сі Цзіньпінь дав вказівку почати тіснішу економічну співпрацю з РФ. Це виглядає як зрада, але насправді ні. Поглиблення співпраці передбачає, що Китай починає ще більше купляти нафти і газу, і починає входити в російську економіку інвестиціями, зокрема, в будівництво інфраструктури.
Що це означає на практиці? Росія і Китай хочуть максимально розраховуватись рублями і юанями (поки це погано виходить). Це означає, що Китай починає юанізацію російської економіки. Вливання інвестицій і кредитів в юанях почне прив’язувати ринок окупантів до китайської валюти. Більше того, Путін себе подвійно вбиває. По-перше, він продає нафту і газ за юані, які пізніше він може витратити тільки на китайські товари. Таким чином, він фактично обмежує сам себе в можливості торгувати з іншими країнами, які розраховуються в доларах. По-друге, наявність великої кількості юанів ще більше стимулюватиме купівлю китайської продукції.
Сі Цзіньпінь дуже вчасно ухвалив таке рішення. Через початок глобальної рецесії він переорієтовується на поглинання російського ринку. Падіння продажів на Заході він планує компенсувати ростом російського попиту. Водночас він абсолютно не боїться залежності від нафти і газу. Він і так їх отримує зі значним дисконтом, по-друге, йому вже не потрібні такі обсяги, оскільки він вже і призбирав. І, по-третє, Китай змушений закупати нафту і газ в своїх інших партнерів з Африки і Близького Сходу інакше вони переорієнтуються на Захід.
Коротше, поки Путін розширяв свою експансію на Захід, Китай вирішив розширитись на Росію.