Поки світова фінансова система продовжує спиратися на домінування долара, Китай дедалі активніше просуває власні механізми міжнародних розрахунків. У своїй колонці економіст Олексій Кущ аналізує стратегію Пекіна щодо посилення ролі юаня через операції з фізичним золотом, оцінює перспективи конкуренції між американськими та китайськими цифровими валютними моделями та пояснює, як ці процеси можуть вплинути на глобальний розподіл фінансового впливу. Публікуємо погляди автора мовою оригіналу.
Китай у частині «юанізації» світової фінансової системи певною мірою повторює американську матрицю: золотий стандарт юаня, нафтоюань за аналогією із золотим стандартом долара (що помер разом із Бреттон-Вудом) та нафтодоларом.
Зараз Китай робить ставку на фізичний базис (у вигляді матеріальних активів) емісії цифрового юаня, а США — на віртуальний базис емісії приватного «гібридного» долара (USDT під заставу трежеріс).
Що обере сучасний світ?
«Приватний» цифровий долар під заставу американського боргу чи цифровий юань під заставу золота?
Я нещодавно писав про те, що у Китаю є ядро для формування власних світових системних центрів накопичення капіталу: Гонконг і Макао.
Зараз тамтешні банки здійснюють емісію гонконгського долара і патаки під заставу долара США, формуючи значний попит на нього і курсову прив'язку.
В одній зі своїх статей я поставив собі запитання: що буде, якщо Китай «одним клацанням пальців» переорієнтує цю систему накопичення капіталу з американського долара, наприклад, на золото?
І знаєте, Китай почав це робити.
Поки що мова йде не про Гонконг.
Проба пера пройшла в Шанхаї, на Шанхайській золотій біржі (SGE) за підтримки Народного банку Китаю.
Саудівська Аравія, один з найбільших експортерів нафти, почала проводити розрахунки в юанях. І ось чому.
На відміну від Лондона, який працює з «віртуальним золотом», у Шанхаї почали проводити операції в юанях з фінансуванням у вигляді фізичного золота.
На SGE за рік формується річний оборот фізичного золота в 31 тис. тонн (найбільший світовий ринок фізичного золота).
Операції проводить біржа, а золото зберігає Народний банк Китаю, одночасно підтримуючи фізичну пропозицію золота.
В юанях оборот на біржі становить понад 50 трлн юанів на рік з річними темпами зростання на рівні 50%.
Тепер будь-яка країна світу або ТНК, отримавши юані за свою продукцію, може обміняти їх на фізичне золото на SGE і відразу після операції забрати золото у свої сховища (або залишити золото на зберігання на біржі).
Крім іншого, ця схема через купівлю золота перериває систему західного фінансового моніторингу, на якій тримається і система санкцій.
«Золотий сертифікат» у юанях, по суті, активно розпочав захоплення системи накопичення країн Глобального Півдня: продав товар, у тому числі під санкціями — отримав юань — обміняв юань на фізичне золото — продав фізичне золото — вивів чистий капітал у що завгодно.
Олексій Кущ — фінансовий аналітик, економічний експерт. Мешкає у Києві, працює в аналітичному центрі «Об’єднана Україна». Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.