Пішло пожвавлення щодо постачання нам такої вкрай необхідної зброї як балістичні ракети АТАСМS та крилаті ракети Таурус. А чому, власне, саме зараз?
Треба розуміти, як працює політика у Європі і особливо в США — напередодні президентських виборів. Політичнім лідерам треба «продавати» своїм громадянам історії успіху. І тут є два взаємовиключні варіанти.
Перший: нам допомагають сучасною зброєю, і ЗСУ успішно просуваються, звільняючи окуповані території. Тобто, є результати, якими можна звітувати.
Другий: помітного просування ЗСУ нема. Тоді наші партнери наполягають на початку мирних перемовин, які в наявних умовах можуть бути лише невигідними для України. Але мірні переговори — це теж історія, яку можна продавати виборцям як успіх на шляху припинення кровопролиття!
Тобто, все залежить від ситуації на фронтах, на чому я постійно наполягаю.
І зараз ми і західні партнери бачимо, що наші збройні сили йдуть вперед під Донецьком, під Бахмутом, на Маріупольському напрямку. Є дронові атаки військово-промислових об’єктів на території ворога. ГУР і СБУ проводять успішні диверсійні операції на окупованих територіях, зокрема, взяті під контроль «вишки Бойко», які ворог перетворив на майданчики для дальньої радіолокаційної розвідки і контролю Чорноморського басейну.
Тобто, є передумови для того, щоб основним варіантом успіху став саме український наступ. І Захід поступово починає переорієнтовуватися, точніше, повертатися до нього. Тому і прискорюються дії щодо постачання ракет різних типів. І це добре.
До речі, не розділяю певного фаталізму щодо впливу погодних умов на наш наступ. Так, коли підуть дощі, потім сніг, але ще буде плюсова температура, українські чорноземи перетворяться на суцільну багнюку. Але це на місяць-півтора. Потім ґрунт підмерзне, і бронетехніка по ньому рухатися зможе.
Частина бронетранспортерів потрапляє до нас з північних країн, там є утеплення. Та й загалом, західна бронетехніка значно краще пристосована до різних погодних умов. Порівняйте: наші наступають у теплих БМП, у НАТІвському обмундируванні, яке захищає від вологи та морозів (таке є у наших ССО), а ворожа піхота мерзне у холодних окопах...
Тому наш наступ може спинитися лише тоді, коли будуть вичерпані резерви. А вони ще є. Так що продовжуємо повільно, важко, з великими втратами, але рухатися до перемоги.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.