Щодо ситуації на кордоні, то чинний поки що польський уряд уже фактично визнав, що це їхня ініціатива. Останнім часом мене не полишає відчуття, що я живу у підручнику з історії, який вирішили "програти" реконструктори. І ситуація з Польщею - класичний цього приклад.
Московія стала з невеликого князівства імперією не тому, що найкраще воювала, мала найефективніший соціальний устрій, або надпрогресивну бюрократію. Про все інше я взагалі мовчу. Але вміння розставляти стратегічні пріоритети у порівнянні з сусідами - це справді була їхня сильна сторона.
Що маємо у нас? Усі сусіди України після початку повномасштабного вторгнення зітхнули з полегшенням, бо Україна не завалилася одразу, як вони всі очікували, і, відповідно, орда не полізла одразу на них. Тому вони кинулися підтримувати Україну, радіючи, що воюють не вони. Згодом, війна тривала, і всі у Європі почали міркувати наступним чином: ну далі України вони точно не пройдуть. Українці їх далі не пустять, значить, у нас проблем більше немає. Так, проблеми є в України, але ж не у нас? У нас тут свої питання. Ми, наприклад, менше доходів одержуємо.
Ось ця віра в українську армію і державу і те, що вони далі самої України орду не пустять - грає уже з самою Україною злий жарт, бо виявляється, що тепер європейські партнери можуть сильно не перейматися допомогою Україні - хай українці самі усе стримують, а вони поки будуть вирішувати свої проблеми. У т.ч. і за рахунок українців. І найдивніше, що такі міркування проникають у сусідні до України держави, які самі були об'єктом зазіхань та окупації московитів.
І, власне, саме так їх і раніше окуповували. Дивись "Поділи Речі Посполитої". Але все ж є сподівання, що якісь залишки розуму не зникли з Європи, і ми найближчим часом перейдемо до вирішення проблем, а не множення.
Ну давайте просто поміркуємо. Куди планують їздити польські перевізники, якщо один бункерний дід здобуде перемогу? Возити ліс з Сибіру? А, я забув, вони вважають, що українці їх від цього прикриють. Але для цього самим українцям треба допомагати, а не заважати? Чи не так? Це ж не жарти, і не водевіль, і навіть не голлівудський бойовик.
Петро Олещук - політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка. Народився в Прип'яті в 1983 році. Закінчив у 2006 році філософський факультет університету імені Шевченка. Автор понад 30 наукових праць з політології, пише my.ua.