Багато з вас мабуть вже перевтомились з цим контрнаступом. То він ось-ось почнеться, а він не починається. То погода заважала, то техніки бракувало, то ще щось. Потрібно зрозуміти кілька важливих речей щодо контрнаступу:
1. Інформаційна ситуація навколо нагнітання є частиною війни. Ворог, який постійно думає, куди ми вдаримо, - виснажується. Він ганяє туди-сюди резерви. Постійно тримає в напруженні свої війська тощо. Надмірна нервозність призводить до помилкових рішень, що дуже вигідно нам. Звісно, що ці очікування і нас десь виснажують, але погодьтесь є різниця, коли чекаєш, що на тебе нападуть, і що ти це зробиш.
2. На кону дуже багато. Успіх чи не успіх нашого контрнаступу прямо впливають на нашу підтримку партнерами, і можливо на хід всієї війни. Тому краще “перебдіти”, чим не досягнути успіху. Останні тижні пішло нове зрушення по західній допомозі, тому, звісно, краще її дочекатись і показати більший результат. Нові ракети дальнього радіусу вже себе показали. Більше ППО - більше збережених життів і техніки. Так, це відкладає повноцінний наступ, але це точно посилює його.
3. Ворог не сидить без діла. Керовані авіабомби стали реальною проблемою для наших військ. Фактично, просування в Бахмуті стало можливим саме завдяки використанню цих бомб, які просто складують багатоповерхівки. Але з приходом нових систем ППО ця перевага буде нівельована.
Віктор Андрусів – політичний і громадський діяч, заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань (2015-2016), радник голови Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016-2020). Нині – боєць ЗСУ, пише Вікіпедія.
Насправді, контрнаступ вже йде кожний день. Виносяться склади і пункти управління ворога, наші хлопці змінюють позиції і наносять контрудари. Тому запасаємося терпінням. Не виключено, що будуть ще неприємні новини. Але міць ЗСУ росте з кожним днем, з кожною новою одиницею зброї. Згадуємо, як минулого року всі готувались до звільнення Херсону на початку осені, але звільнили Харківську. А тоді і Херсон.