На призначенні Дмитра Яроша радником Головнокомандувача ЗСУ могли відбитися і особисті відносини Залужного і Яроша, бо цілком імовірно, що вони знайомі ще з часів 2014-2015 року, коли Добровольчий український корпус (ДУК) "Правий сектор", який асоціювали з Ярошем, брав активну участь у бойових діях.
Ймовірно, саме в силу цих особистих відносин, але без оглядки на політичні наслідки, Ярош і отримав посвідчення радника. З тим же успіхом, коли Залужного відправлять у відставку, він може стати головнокомандувачем Української добровольчої армії. Мовляв, ти-мені, я-тобі.
Але якщо Залужний дійсно на знак цієї дружби хотів зробити приємне Ярошу, то це, як мінімум, потрібно було зробити "по-тихому", а не з відкритою демонстрацією посвідчення.
Тим паче на тлі того, що в росЗМІ зараз активно накачується тема того, що Київ провокує ескалацію конфлікту, а Вашингтон руками Києва спробує втягнути Росію в конфлікт, про давним-давно забутого Яроша і його візитку, напевно згадають у програмі Соловйова або кого-небудь іншого.
До того ж сам Ярош раніше дуже неоднозначно висловлювався про Зеленського. Хоча, якщо президенту порадили призначити його, щоб догодити ура-патріотичному електорату, то вони це явно оцінять.
Читати такожВторгнення Росії: Ярош спрогнозував, як далеко РФ змогла б просунутися вглиб УкраїниОднак для Зеленського це призначення не вирішує, а скоріше створює додаткові проблеми. Крім того, що його можуть використовувати як в РФ в якості додаткового аргументу про підготовку Києва до війни, так і всередині країни. Адже частина суспільства, яка його підтримати, почне звинувачувати його в тому, що Зеленський не виконав свої обіцянки щодо миру на Донбасі і навіть веде ситуацію в протилежному напрямку.
А це, коли перед Україною виникла необхідність домовлятися з РФ і Білоруссю, як мінімум для того, щоб не опинитися в енергетичному колапсі, явно не сприятиме діалогу. Адже якщо главком підтягує до себе лідера одного з найбільш помітних незаконних збройних формувань (адже де-юре добробати не мають ніякого статусу), то хороших наслідків від цього чекати не доводиться.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреду