Поки Київ і Москва обмінюються сигналами про готовність до перемир’я, на перший план виходить новий камінь спотикання - легітимність української влади. У Кремлі через депутатку Держдуми Світлану Журову дали зрозуміти: тривале припинення вогню без президентських виборів в Україні не має сенсу. Публіцист Сергій Клімовський аналізує телефонні переговори Трампа, Зеленського та «Путіна» 4–5 липня й пояснює, чому питання виборів може стати вирішальним для долі всієї мирної формули. Публікуємо його колонку.
У суботу, 4 липня, Зеленський і «Путін» телефонували Трампу, щоб привітати зі 250-річчям США. За словами Ушакова, «Путін» розмовляв з ним годину й 25 хвилин. Зеленський говорив утричі менше - півгодини - і домовився продовжити розмову у вівторок, 7 липня, на саміті НАТО в Туреччині. Якщо вірити Ушакову, Трамп витратив на них загалом дві години зі свого восьмигодинного святково-робочого дня. Може вимагати від профспілки держслужбовців США молоко за шкідливі умови праці та доплату за понаднормові години.
Зеленський після розмови оголосив про «реальну перспективу завершити цю війну». На сайті президента РФ розмістили привітання Трампу, що починається словами: «Бажаю тобі, Дональде, і твоїм близьким здоров’я, благополуччя та успіхів, а всім американським громадянам - щастя та процвітання». Повідомлень про те, що після прочитання цього привітання Гіркін повісився у камері, а Лавров випав з вікна, поки не надходило.
Мерц зателефонував Трампу 3 липня, оскільки знав - завтра у того насичений день. Дзвонив, щоб обговорити підготовку до саміту НАТО та повідомити, що Німеччина зобов’язується подвоїти оборонні видатки за чотири роки. Тобто до необхідних 5 % від ВВП, оскільки у 2025 р. вони становили 2,3 % ВВП.
Ніхто з лідерів країн Європи не дзвонив Трампу 4 липня. Усі надіслали письмові привітання, включаючи німецького президента Штайнмайера, який поставив запитання: чи тим шляхом йдуть США та ФРН? Схоже, Трамп відповів йому, коли ввечері виступав на мітингу й сказав, що не допустить перемоги комуністично-демократичної партії на виборах. У Вашингтоні температура перевищувала 30 градусів, і свято відкривав Джей Ді Венс. Трамп із дружиною з’явилися лише ввечері, коли спека трохи спала.
Лідери країн Азії, Африки та Америки цього дня Трампу, судячи з усього, теж не дзвонили, і Зеленський з «Путіним» були єдиними, хто порушив норми пристойності й турбував його. Можна припустити, що саме Рубіо дзвонив від імені Трампа до Києва та Москви й вимагав назвати дату зустрічі Зеленського з «Путіним». В обох випадках очевидно - хтось дуже поспішає, якщо Зеленський, Трамп і «Путін» телефонують один одному в такий день.
Схоже, це Трамп. Він хоче дізнатися, коли найближчими днями з’явиться правильне рішення, оскільки 7–8 липня йому треба визначити для НАТО терміни переходу до плану «Б», якщо правильне рішення не з’явиться.
Правильне рішення Трамп і Макрон оголосили ще навесні 2025 року - припинення вогню на три місяці та початок всебічних переговорів. Тоді це підтримали й інші лідери Європи, але РФ під різними приводами не погоджувалася. Зараз ситуація така, що кремлівці не можуть безболісно для себе й далі ухилятися.
Про це в Москві знають багато. У результаті ТАСС після 17-ї години вечора 4 липня раптом опублікувало відповідь Пєскова деяким журналістам на запитання, чи будуть «Путін» і Трамп телефонувати один одному сьогодні. У Пескова в цю суботу не було брифінгу для преси, але він коротко відповів комусь у ТАСС: «Повідомимо». Якась «вежа» Кремля явно вимагала від решти публічного зобов’язання, що «Путін» сьогодні зателефонує Трампу й підтвердить готовність до зустрічі із Зеленським у Мінську, про яку заявив 28 червня.
Але про їхню розмову повідомив не Песков, а Ушаков. Повідомив о четвертій годині ранку 5 липня, у неділю, - у ЗМІ з’явилися дві його заяви. Перша: «Путін» і Трамп конструктивно обговорили Україну та Іран. Друге: «Путін» пообіцяв Трампу, що обов’язково захопить весь Донбас. Відео з доповіддю Ушакова про розмову «Путіна» з Трампом немає, є лише ці два короткі тексти від його імені.
О шостій годині прокинувся Пєсков і почав тролити. Заявив, що «Путін» готовий зустрітися із Зеленським в окупованій Костянтинівці. На Банковій не вистачило розуму відповісти, що Донбас - це басейн річки Дон. Можете захоплювати, ми не наполягаємо на Україні від Сяна до Дону. О восьмій ранку з’явилася більш практична заява Світлани Журової з пропозицією провести президентські вибори в Україні у зв’язку з перемир’ям.
Журова - перша заступниця голови комітету Держдуми з міжнародних справ Леоніда Слуцького, лідера «жириновців». У Кремлі вирішили, що доречніше, якщо з такою заявою виступить хтось не з МЗС, оскільки там суцільні «бомбісти», і почали шукати «нейтральну особу» у Держдумі. Але оскільки Слуцький 4 липня вкотре закликав розбомбити всю інфраструктуру України, реагуючи на підтвердження Зеленським ударів по нафтопорту Петербурга та Кронштадту, то в міжнародному відділі Держдуми знайшли лише Журову, яка не відзначалася кровожерливістю.
У результаті Журова на світанку прийшла до редакції газети й зізналася, що всю ніч думала: якщо РФ підпише якийсь мирний договір з Україною, то в Європі потім можуть сказати, що він не є обов’язковим до виконання, оскільки президентські повноваження Зеленського закінчилися навесні 2024 року. Тому треба, щоб до підписання в Україні відбулися президентські вибори.
Кремлівці, з огляду на свою неприязнь до переговорів у «мегафонному режимі», вважали за потрібне донести через Журову до Трампа та інших союзників України - тривале перемир’я без виборів для них не має сенсу. Кремлівці згодні ухвалити те правильне рішення, якого від них вимагає Трамп, але нехай він доможеться від Зеленського згоди на вибори. Де-факто ситуація повернулася до лютого 2025 року, до сцени в Овальному кабінеті. Якби Зеленський тоді погодився на вибори, то Гуляйполе та більша частина Костянтинівки не були б зараз окуповані.
Район Краматорська та Слов’янська не є для кремлівців таким сакральним, як вони кажуть. Якби це було так, вони б давно його захопили, а не витрачали сили й час на Степногорськ, щоб наблизитися до Запоріжжя, на штурми Гуляйполя та Вовчанська, і не створювали б півтора року нові ділянки активних бойових дій у Харківській та Сумській областях. Тієї кількості ракет, дронів, снарядів і КАБ, яку вони витратили за півтора року на Херсон, Харків, Суми та менші міста, цілком вистачило б для захоплення Краматорська та Слов’янська.
Але кремлівцям не вигідно захоплювати Краматорськ і Слов’янськ, оскільки у них зникне формальний привід для продовження війни. Тому, незважаючи на всю їхню риторику про те, що без виведення ЗСУ з цих міст укласти перемир’я та розпочати переговори неможливо, насправді вони готові зняти цю умову. Більше того, їм так навіть зручніше, оскільки вони збережуть привід у зручний момент вийти з переговорів і відновити бойові дії.
Під тиском Трампа з планом «Б» вони це, бурчачи, але зроблять, але чого точно не зроблять - це не погодяться на тривале перемир’я без виборів. У кремлівців головна мета - будь-яким юридичним способом узаконити свої захоплення в Україні. Але дві юридичні обставини відразу ж заважають цьому.
Перша - закінчення повноважень Зеленського, і тут аргументація Журової абсолютно логічна. Друге - зміна території України, тим більше в бік зменшення, неможлива без зміни конституції, що вимагає понад 300 голосів у Верховній Раді, але її повноваження теж юридично небездоганні. Подібна проблема вже рік як виникла між Азербайджаном і Вірменією, і незрозуміло, як і коли її буде вирішено.
Тому для кремлівців зараз було б ідеально, якби в Україні найближчим часом відбулися об’єднані президентські та парламентські вибори. На Банковій не проти. Тому в опитуваннях почала з’являтися «партія Федорова». Двоє «хороших росіян», Євген Кисельов і Станіслав Белковський, який працював на виборах 2019 року на Зеленського, 2 липня оголосили Штіллермана «українським Маском». Причому крутішим, ніж сам Маск. Як то кажуть, була б людина - а партію їй знайдемо. Парламент не може складатися лише з партій військових.
США та Європа навряд чи погодяться на таке поєднання виборів. Майже з тієї ж причини, з якої в Сирії у 2025 р. провели технічні, а не нормальні вибори до парламенту - Асад знищив і спотворив політичне життя в країні, і за півроку його не можна було відновити. Але провести президентські вибори можна і потрібно.
Єврокомісари та Байден восени 2023 року ввічливо пропонували обрати дату у 2024 році, але Зеленський відмовляв їм і кремлівцям, оскільки знав, що програє Залужному. Через це Байден на півроку «заморозив» фінансову допомогу Україні, а московити влаштували два замахи на Залужного. У підсумку Байден капітулював, Залужного відправили до безпечнішого Лондона, а московити зіткнулися з тим, що хвіст виляє собакою, і відрізати його не можна. При цьому було складно зрозуміти: хто справжній «хвіст» - Єрмак чи Зеленський, скільки взагалі цих «хвостів» і де закопані ті собаки, які ними виляють.
Трамп, після відмови Зеленського йти на вибори, методично взявся за купірування всіх «хвостів». Наразі Трамп довів ситуацію до того, що йому у святковий день зателефонували з Москви й сказали, що готові ухвалити правильне рішення, якщо він дасть гарантію, що за час перемир’я в Україні відбудуться президентські вибори. Зеленський, здається, теж не проти і має остаточно визначитися на саміті НАТО в Туреччині.
Формула очевидна і включає три пункти - припинення вогню на фронті та ракетних ударів углиб країни, проведення за цей час президентських виборів в Україні та обмін полоненими «всіх на всіх». Оптимальний формат її оголошення та підписання - на зустрічі президентів України та РФ.
Сергій Клімовський - український історик і блогер, кандидат історичних наук, відомий археолог. Тривалий час займався розкопками на території української столиці. Є засновником київського громадського музею «Замкова Гора». У блозі на своїй сторінці у Facebook аналізує питання політики, геополітики, російсько-української війни.