За моїми особистими, глибоко суб'єктивними відчуттями ми пройшли приблизно 10 з 30 критичних днів. Навіть офіційні зведення показують, що ситуація - нерівна.
Є успіхи, є проблеми.
У наступні 10 днів видимих проблем стане більше. Тому що наслідки війни зачіпають все більше наших співгромадян.
Зростає число втрат (в рази менше, ніж у росіян, але це наші втрати).
На фронт неминуче потраплятиме все більше людей, які не готові (ті, хто готові, в масі своїй вже 2,5 місяці тримають удар, їх число і сили - не безмежні).
Забезпечення засобами захисту і легким озброєнням поліпшується, але по важкому озброєнню ще доведеться чекати, коли поставки будуть не тільки заповнювати втрати, але і забезпечувати домінування.
Треба витерпіти.
Саме час проявити довіру до військово-політичного і військового керівництва. Якщо ви готові розділити з армією перемоги і новини про затоплення крейсера "Москва", будьте готові розділити і інші новини.
Цінні поради та побажання з управління військами передавайте непублічними каналами. Тоді це допоможе. Інакше - завадить.
Читати також"Непереможний" упир вже не витримує, або Чому Путін раз по раз програєПовіривши. Немає ігнорування проблем. Немає замовчування. Кожен день спостерігаю роботу людей в системі МО, ГШ, на рівні командувань родів/видів/сил, які розрулюють індивідуальні ситуації, точкові питання.
Не все можна попередити. Щось провисає. Це реальність.
Головне - в цілому ситуація набагато краща, ніж хотіли в Росії, очікували на Заході і можна було припускати на початку загострення.
Росія продовжує тиснути, але її наступ втратив стрункість. Домогтися перелому за рахунок маси у них не виходить, незважаючи на всі старання. Наші за рахунок маневреної оборони і контратак уповільнюють і перемелюють росвійська. Кремлю неминуче знадобиться пауза.
У цей момент ми маємо бути максимально сконцентровані, а не розібрані на частини обговоренням внутрішніх проблем.
Подивіться на товариша Лукашенка. Це відмінний індикатор.