Удар по Кримському мосту — це добре. Як будь-яка успішна атака важливих логістичних об'єктів ворога. Но є момент, на який треба звернути увагу.
І за тією інфою, що просочується, і за характером руйнувань пролетів мосту схоже, що атакував дійсно надводний безпілотник. Тобто, наші спільні з британцями розробки працюють ефективно.
Але ж напрошується питання: а чому одночасно не було атаки по мосту британськими ж крилатими ракетами «Storm Shadow»? Це значно збільшило б руйнівний ефект. Цілком вірогідно, що впала би і залізнична частина мосту, а саме нею перевозиться основна частина військових вантажів.
Координати цілей для НАТІвської ракетної техніки ми здебільшого отримуємо від наших союзників. Виходить, цих координат нам не надали. Тобто, союзники спецоперацію по знищенню мосту не підтримали? При цьому, за моєю інформацію, перший удар по кримському посту готувався як раз за дієвою допомоги британських спецслужб.
В рамки цього ж сценарію вкладається і вельми емоційний публічний виступ головнокомандувача В.Залужного (який, до речі, висловлює думку більшості військових), що він готовий не зважати ні на кого, і звільняти Крим хоч НАТІвською, хоч українською, хоч трофейною зброєю...
Так що, нас таки «здали-продали-купили»? І західна підтримка починає згортатися?
Ні, але існують нюанси. Не є таємницею, що США і РФ мають постійні контакти, і під час загрози ядерного конфлікту такі контакти є необхідними. Нема сумнівів, що в процесі цих контактів обговорюється широке коло питань. І чим важче ситуація на фронті, тим ширше коло цих питань — така вона, міжнародна політика.
Але репетувати про змові і зраду за нашою спиною підстав нема. Хоча тема потребує додаткової уваги.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.