На тлі чергового форуму Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві, де пролунала промова Віктора Пінчука про «степовий кодекс», в експертному середовищі знову заговорили про те, кому належить спадщина Євразійського степового коридору. Фінансовий аналітик Олексій Кущ наполягає: індоєвропейське походження - спільне надбання десятків народів, а не привід для національної монополії. Свою позицію, засновану на даних археогенетики, автор виклав у колонці, яку публікуємо без скорочень.
У моїх статтях часто порушується тема Євразійського степового коридору. Вона надзвичайно важлива в контексті сучасної метагеографії та метаісторії.
Євразійський степовий коридор - метагеографічне з’єднання простору від Китаю до ЄС шляхом залучення країн Центральної Азії (насамперед Казахстану), Південного Кавказу, західночорноморських держав (Болгарія, Румунія). Роль України також важлива.
Якщо згадати історію європейського континенту, то саме з Євразійського степового коридору все й починалося.
А точніше - з ямної культури, яка займала простір від Дністра до Уралу і внаслідок формування географічного кластера-континууму у вигляді контуру природних перешкод проіснувала довше за інші культури Великої Степу, поклавши початок індоєвропейцям та індоєвропейській мові (крім анатолійських діалектів у вигляді хетто-лувійських мов).
Ямники, або Західні степові скотарі (Western Steppe Herders, скорочено WSH), - в археогенетиці сформували структуру праіндоєвропейського предкового компонента в ареалі причорноморсько-каспійських степів на початку 5-го тисячоліття до н. е.
Одночасно сформувавши популяції Європи, Західної та Південної Азії: тохарські племена, індоарії, італо-кельтські та багато інших.
Західні степові скотарі змішалися зі східноєвропейськими збирачами та кавказькими мисливцями.
Дослідження гаплогруп Y-хромосом показало, що східноєвропейські збирачі-чоловіки брали за дружин представниць кавказьких популяцій-мисливців.
У 2025 році Йосип Лазарідіс та Олексій Нікітін запропонували робочу модель походження кластера західних степових скотарів, проаналізувавши понад 1000 зразків ДНК із стародавніх поховань.
Генетичні градієнти показали, що приблизно 3000 років до н. е. ямники здійснили масштабну експансію по всій Євразії, поширивши індоєвропейські мови по всьому континенту.
Наприклад, у представників культури шнурової кераміки (які займали майже всю північну Європу) 75 % предків належали до групи WSH, а у носіїв культури дзвоноподібних кубків - близько 50 %.
Домінування представників WSH призвело до фактичного зникнення Y-ДНК ранніх європейських землеробів (EEF) з європейського генофонду.
Це кардинально змінило культурний та генетичний ландшафт Європи.
У III тис. до н. е. носії культури шнурової кераміки мігрували назад у степ, сформувавши генетичний тип західних степових скотарів (Steppe MLBA).
У вигляді зрубної культури степова MLBA перемістилася до Центральної та Південної Азії разом із носіями індоіранських мов.
У сучасній Європі максимальна частка предкової компоненти західних степових скотарів зафіксована в ірландців, ісландців, шведів та норвежців (близько 50 %).
У Південній Азії ця компонента зафіксована у каст брахманів і кшатріїв (позначилася кастова ізоляція).
Серед народностей - у джатів і калашів.
У них - близько 30 % предкової компоненти.
Звісно, можна впасти в «єресь Пінчука» і монополізувати право на історію «степового коду», як він і зробив під час недавнього виступу на Ялтинській конференції в Києві.
Але правда полягає в тому, що ця історія є спільною для всіх індоєвропейців, і ареал їхнього зародження знаходився в степах від Дністра до Алтаю.
Українці - такі самі нащадки спільних предків скотарів-збирачів-мисливців праіндоєвропейців, як і десятки інших народів.
Без будь-якого старшинства чи родової переваги.
А якщо судити за даними генетики, то найближчими до предків індоєвропейців є мешканці Ісландії, Ірландії, Швеції та Норвегії.
А також представники кількох каст в Індії.
Що, втім, не заважає Україні повернути в рамках нової метагеографії та метаісторії колишній кластерний зміст Євразійському степовому коридору. Але вже на сучасному рівні.
І тоді Євразійський степовий коридор буде вже не протоіндоєвропейським, а метаіндоєвропейським, тобто постіндоєвропейським, вбираючи в себе всі зміни світу.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Мешкає в Києві, працює в аналітичному центрі «Об’єднана Україна». Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.