Примітки на полях польських виборів не про польські вибори.
Раніше багато писав про нашу "торговельну шизофренію":
Торгуємо з тими, з ким не дружимо (Китай, Єгипет); дружимо з тими, з ким майже не торгуємо (США, Британія).
І найдивовижніше, що це нікого, крім мене не хвилює.
У логічних країнах, зрозуміло, все навпаки.
Ринок США став локомотивом для повоєнних Кореї, Німеччини, Японії.
А ринок Німеччини став локомотивом для постсоціалістичної Польщі.
Хто стане локомотивом для України?
Невже Китай, який купує нашу кукурудзу?
А тепер до польських виборів.
У нас формується ще одна шизофренія - ідеологічна.
Базова, офіційна ідеологія у нас права, консервативна. За фактом громадського дискурсу, а не за назвою.
Назвати можна як завгодно, хоч ідеологією "прикольних еліт" як у відомому фільмі.
До речі, ліва ідеологія у нас майже лайливе, сороміцьке явище.
А підтримують нас в Європі і США в основному ліві.
А праві - часто підтримують РФ і Путіна. Прямо або за замовчуванням.
Орбан, альтарнатива для Німеччини, Марін Ле Пен у Франції, Едоган в Туреччині, трампістське крило "мага" в США, Конфедерація Польщі.
Все це або прямі симпатики Путіна, або люди, що грають на протиріччях геополітики як Ердоган.
У той же час, ліві, як правило, підтримують Україну за рідкісним винятком (Фіцо в Словаччині).
Загалом, ультраправої Україні буде складно знайти спільну мову з неабияк полевевшей Європою.
У США ситуація дещо простіша для нас: американці вважають, що "нам з українцями не жити" і багато моментів суспільної антропології в Україні їх просто не цікавлять (крім прав ЛГБТ та гендерної політики).
Тобто, до економічної, торгової, політичної "нестиковки" додається ще ідеологічна.
Самі вибори в Польщі стали для мене черговою ознакою "божевілля політиків" в 21 столітті.
Начебто у поляків вже є все, про що мріють в Україні: жорстка національна і релігійна ідентичність, монолінгвістичність, членство в ЄС і НАТО, геополітична визначеність.
Але ось проходять вибори і Качинський каже щодо Туска: "Ми не дамо зрадити і знищити Польщу".
Кому? Туску? Президенту Європейської ради і самому "довгому" прем'єру Польщі?
А Туск відповідає Качинському: "Закінчилися темні часи".
Які темні часи? Найдинамічнішого зростання ВВП та економічного розвитку, коли Польща увійшла до клубу розвинених країн світу?
Я ж кажу, ера політичного божевілля.
Ну і завершуючи пост.
Думаю з поразкою Піс в Польщі завершиться ера бурхливого економічного розвитку.
У 2024 році ситуація там в частині розвитку економіки почне динамічно змінюватися на гірше.
Швидке згортання моделі економічного націоналізму завжди завершується "схлопуванням".
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.