Хто стане локомотивом для України?

Польща і суперечки по зерну / Колаж Главред, фото pixabay

Самі вибори в Польщі стали для мене черговою ознакою "божевілля політиків" в 21 столітті.

Примітки на полях польських виборів не про польські вибори.

Раніше багато писав про нашу "торговельну шизофренію":

Торгуємо з тими, з ким не дружимо (Китай, Єгипет); дружимо з тими, з ким майже не торгуємо (США, Британія).

І найдивовижніше, що це нікого, крім мене не хвилює.

У логічних країнах, зрозуміло, все навпаки.

Ринок США став локомотивом для повоєнних Кореї, Німеччини, Японії.

А ринок Німеччини став локомотивом для постсоціалістичної Польщі.

Хто стане локомотивом для України?

Невже Китай, який купує нашу кукурудзу?

А тепер до польських виборів.

У нас формується ще одна шизофренія - ідеологічна.

Базова, офіційна ідеологія у нас права, консервативна. За фактом громадського дискурсу, а не за назвою.

Назвати можна як завгодно, хоч ідеологією "прикольних еліт" як у відомому фільмі.

До речі, ліва ідеологія у нас майже лайливе, сороміцьке явище.

А підтримують нас в Європі і США в основному ліві.

А праві - часто підтримують РФ і Путіна. Прямо або за замовчуванням.

Орбан, альтарнатива для Німеччини, Марін Ле Пен у Франції, Едоган в Туреччині, трампістське крило "мага" в США, Конфедерація Польщі.

Все це або прямі симпатики Путіна, або люди, що грають на протиріччях геополітики як Ердоган.

У той же час, ліві, як правило, підтримують Україну за рідкісним винятком (Фіцо в Словаччині).

Загалом, ультраправої Україні буде складно знайти спільну мову з неабияк полевевшей Європою.

У США ситуація дещо простіша для нас: американці вважають, що "нам з українцями не жити" і багато моментів суспільної антропології в Україні їх просто не цікавлять (крім прав ЛГБТ та гендерної політики).

Тобто, до економічної, торгової, політичної "нестиковки" додається ще ідеологічна.

Самі вибори в Польщі стали для мене черговою ознакою "божевілля політиків" в 21 столітті.

Начебто у поляків вже є все, про що мріють в Україні: жорстка національна і релігійна ідентичність, монолінгвістичність, членство в ЄС і НАТО, геополітична визначеність.

Але ось проходять вибори і Качинський каже щодо Туска: "Ми не дамо зрадити і знищити Польщу".

Кому? Туску? Президенту Європейської ради і самому "довгому" прем'єру Польщі?

А Туск відповідає Качинському: "Закінчилися темні часи".

Які темні часи? Найдинамічнішого зростання ВВП та економічного розвитку, коли Польща увійшла до клубу розвинених країн світу?

Я ж кажу, ера політичного божевілля.

Ну і завершуючи пост.

Думаю з поразкою Піс в Польщі завершиться ера бурхливого економічного розвитку.

У 2024 році ситуація там в частині розвитку економіки почне динамічно змінюватися на гірше.

Швидке згортання моделі економічного націоналізму завжди завершується "схлопуванням".

Хто такий Олексій Кущ?

Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.

Джерело

Новини заразКонтакти