Перші, хто відчули на собі важку руку західних санкцій, ревізії, конфіскацій і обмежень були російські олігархи, які любили життя на Заході не менше, ніж пишалися і поважали Путіна.
Потім прийшла черга потужного, хворобливого західного тиску на найближче оточення Путіна. Російський генералітет, розбещений другом Путіна, міністром оборони Шойгу, спокійно дивився на страждання «старших товаришів» - їх це сильно не зачіпало.
"Біда" прийшла з іншого боку. Тепер прийшла черга боятися і страждати російському генералітету разом з Герасимовим і Шойгу, які обіцяли Путіну легку прогулянку Україною. А коли бліцриг провалився, Путін і його найближче оточення стало шукати винних серед генералів, що беруть участь в агресії проти України. Путін наполегливо чіпляється за Шойгу і Герасимова, направляючи свій гнів на генералів.
Так, наприклад, за Харківську катастрофу Путін зняв командувача Західним військовим округом генерал-лейтенанта Бердникова, який встиг пробути на фронті всього два тижні.
Попередній командувач Західним округом Сичовий протримався на своєму посту трохи більше - три тижні.
Новий "рятівник" Путіна в російсько-українській війні - це командувач угрупуванням російських військ генерал-лейтенант Лапін. Подивимося, як довго він протримається і де потім виявиться, що на нього чекає - покарання або піднесення замість Герасимова.
Чим гіршою буде для Кремля ситуація на фронті, тим частіше буде Путін знімати і карати російських генералів й офіцерів.
Така поведінка Путіна дуже не подобається російському генералітету. Вони вже зрозуміли, що справа не в Україні, а його страху перед військовими. Можливо, генерали РФ не вміють воювати, але красти, вести інтриги і плести змови вони вміють. Тим більше, що на відміну від ГКЧП 1991 року, у генералів є союзники - скривджені Путіним і придавлені Заходом російські олігархи, які активно шукають тих, хто візьме на себе брудну і небезпечну роботу з усунення Путіна від влади.
Таким чином, в Росії створюються унікальна ситуація. Поєднання російських олігархів (гроші), які страждають, з образою російських генералів на Путіна (військова сила), створює сприятливі умови позбавлення від Путіна як епіцентру російської самодержавної влади і переходу до групової форми управління Росією (Політбюро, Комітет з порятунку Росії або просто хунта). І ніякий глава Росгвардії Золотов або друг Кадиров Путіну не допоможе. Вони шукатимуть своє місце в конфігурації нової влади, а не поспішати вмирати за Путіна.
Але у ворогів Путіна в керівній групі є дві проблеми, які стримують змовників. Перша проблема - як закінчити війну з Україною, і друга проблема - як швидше позбутися Путіна і не обрушити російську владу або всю Росію.