Курськ.
Після такого собі інциденту на 67-му арсеналі ГРАУ в Брянській області дещо інакше слід поглянути на динаміку подій, яка найближчим часом може мати місце бути в Курській області. А все тому, що об'єкт, на якому всю минулу ніч і навіть сьогодні зранку детонували боєприпаси калібру 152-мм, 122-мм і не тільки вони, насамперед постачав групу військ "Північ", а якщо бути зовсім точним, її підгрупу - "Курськ".
Річ у тім, що Курське угруповання, чисельністю до 40 тисяч тіл, має з механізованої компоненти приблизно такий набір:
Танки - до 150 од;
ББМ - близько 500 од;
Ствольна артилерія - близько 200 од;
РСЗВ - до 100 од.
Як бачимо, не найвидатніші показники, але командування РОВ намагається їх нарощувати. При цьому, якщо взяти до уваги 67-й арсенал ГРАУ як окремо взятий об'єкт із наповненням у 20 тисяч тонн боєприпасів, то це, приблизно, півтора-два місяці безпроблемного артилерійського вогню по 6 тисяч пострілів на добу саме 300-ма одиницями арт-систем. Головне, щоб тільки ствол витримав таке навантаження.
Нагадаю, що з 9 на 10 вересня РОВ розгорнули контрнаступ у Курській області, але досі там особливо не досягли успіху. Так, якщо місяць тому СОУ контролювали 1 245 км² КО, то станом на 9 жовтня зона контролю становить 1 105 км². І це тільки те, що можна верифікувати. Тобто, м'яко кажучи, не особливо видатний показник місяця контрнаступу курського угруповання, яке чисельно переважає українські підрозділи. А тепер ще й неминучий дефіцит боєкомплекту до артилерії...
Очевидно, що в жовтні російські війська не матимуть абсолютно ніякого успіху в питаннях повернення контролю над Курською областю. У той час як вони намагатимуться відгризати шматки від найуспішнішого для них напряму Снагость-Любимівка, СОУ розширюватимуть зону контролю на інших ділянках, чому сприятиме зниження активності російської артилерії.
Таким чином, жовтень так само можна вважати для РОВ марним місяцем у питанні епічного витіснення СОУ з КО, але, при цьому, не факт, що до кінця місяця не буде завдано ударів по об'єктах, від яких так само критично залежить забезпечення ГВ "Північ". Курське угруповання, яке два місяці намагалися посилити і продовжують це робити, на ділі виявляється абсолютно не боєздатним, що дивно, на території самої ж Росії.
Очевидно, що Росія не здатна не тільки себе захистити, а й організувати адекватну військову операцію з повернення своїх територій. Зрозуміло, з цього робляться відповідні висновки не тільки в Генеральному штабі ЗСУ, а й у середовищі як наших партнерів, так і низки інших геополітичних гравців.
Усі ці фактори вказують на те, що низка населених пунктів і районних центрів у Курській області, вперше за останні два десятиліття, зустрінуть Новий рік із привітаннями від іншого президента. При цьому, я абсолютно не виключаю, що серед уже очевидних зон контролю і районних центрів, до того моменту до тих, хто зустрічатиме Новий рік із новим президентом, будуть і нові районні центри.
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".