Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про іноземців, згідно з якими спростив процедуру легалізації трудових мігрантів - зокрема, на підставі дозволу на сезонну роботу в Польщі та заяви роботодавця про намір працевлаштувати іноземця трудові мігранти зможуть безперешкодно перебувати в країні 24 місяці.
Бажання Польщі збільшити термін перебування українців (а разом з тим - і іноземців-трудових мігрантів з інших країн) пов’язане з тим, що у Польщі відбувається постійне економічне зростання. У цьому році воно сягне 11,1%, що перевершує усі минулі показники.
Для того, щоб економічне зростання відбувалось постійно, потрібно, щоб в країні постійно з’являлися нові робочі руки.
Якщо розраховувати на звичайне демографічне поповнення, то новий робітник зможе вийти на ринок праці за 18-20 років після свого народження. Але економічне зростання має відбуватися тут і зараз. І тому Польща вже багато років просуває свою головну стратегію у міграційній політиці - залучення трудових мігрантів.
І, відповідно, Польща зацікавлена у тому, щоб люди приїздили на більш тривалий термін. Якщо людина заїжджає на 6 місяців, то працює лише 5-5,5 місяців, зважаючи на адаптацію, оформлення документів, час на виїзд тощо. І це не влаштовує роботодавців - їм хочеться, щоб людина, якщо вона готова працювати і готова залишитися на більш тривалий термін, їй треба дати таку можливість. І однією з них, досить простою і незабюрократизованою, є отримання дозволів на 2 роки. Звісно, що згодом під це робитимуть і робочу візу на 1-2 роки, аби людина могла приїхати і працювати більш тривалий термін.
Усе це у комплексі створює плюси для розвитку Польщі та її економіки, а також подолання наслідків демографічної кризи, яка присутня там так само, як і в Україні.
Читайте такожУ пошуках кращого життя: чому українці активно їдуть за кордон
З іншого боку, в Україні сформувався прошарок населення (за нашими оцінками - від 13 до 16% наявного населення), які залучені до трудової міграції. Левова частка, понад 80%, нікуди не поїдуть, бо вони у душі - патерналісти і очікують, що, можливо, у країні щось зміниться на краще або ж не хочуть ризикувати і щось кардинально змінювати у своєму житті. Адже поїхати до іншої країни, працевлаштуватися і працювати у сферах, які не відповідають кваліфікації, готові не всі.
Хіба що почнеться серйозна економічна криза чи військові дії (але у цьому разі це буде не виїзд на роботу, а паніка заради того, щоб урятувати своє життя). Але це - крайні випадки і говорити про те, що зміни в польському законодавстві призведуть до того, що українці масово поїдуть працювати до Польщі зарано, бо такого не відбудеться.
Продовження терміну перебування українців у Польщі призведе до того, що ці люди ще більше інтегруються у польське суспільство - економіку, систему соціального захисту. Тобто вони усе більше приходитимуть до висновку, що їм потрібно обирати собі країну для постійного проживання.
І саме тут для України з’являється найбільша проблема, бо трудова міграція українців до Польщі перетворюватиметься на еміграцію, адже люди фактично купуватимуть «квиток в один бік».
Якщо говорити загалом, то у Польщі затребувані фахівці всіх напрямів - від лікарів та айтішників до інженерів та керівників підприємств. Також затребувані бухгалтери, співробітники банківської сфери. Треба розуміти, що у Польщі та сама ситуація, що і в Україні - населення старішає, молодь шукає для себе можливості працевлаштування у більш розвинутих країнах і їм так само не вистачає робочих рук.
Але для того, щоб українець працював, наприклад, юристом у Польщі, йому потрібно досконало вивчити польську мову, опанувати фах на місці з урахуванням їх правової системи. І коли люди розуміють, що у них обмаль часу (для робочої візи зараз це - 6 місяців), більшість людей, близько 90%, обирають найлегший шлях звичайної фізичної праці: пакування товарів, харчова промисловість тощо.
Якщо дворічна програма працевлаштування запуститься найближчим часом, то українці шукатимуть для себе можливості, щоб адаптуватися на місці. Наприклад, якщо за півроку вивчити мову, то можна шукати вже працевлаштування на менеджерських позиціях і замислюватися про побудову власної кар’єри.
Звісно, у цьому випадку не йдеться про відтік “білих комірців”, але збільшиться відтік робочих спеціальностей. Бо Польщі потрібен кваліфікований персонал, і це - справжня боротьба за людський ресурс, яку Україна, на жаль, сьогодні програє.
Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, спеціально для Главреду