Основна мета візиту глави Пентагону в Україну - геополітична, оскільки ним Сполучені Штати продемонстрували сферу своїх інтересів. Тобто їм потрібно було зрозуміти атмосферу, подивитися і як йдуть справи, але для геополітики - це те ж саме, що робить лев, коли обходить свій прайд і показує всім, що це його територія.
Всі інші питання, які Ллойд Остін обговорював з Володимиром Зеленським, можна було б вирішити в робочому порядку.
Швидше за все, Ллойду Остіну як новому міністру оборони США і фактично ключовому міністру в Північноатлантичному Альянсі, було дуже цікаво особисто ознайомитися з геополітичним розташуванням і роллю України на ймовірному театрі військових дій (тому що військові саме так і розглядають будь-яку територію), а також переконатися в готовності Грузії і України взаємодіяти з НАТО на всіх рівнях і в повному обсязі - наприклад, для того, щоб нас могли включити в структуру НАТО з питань ведення обміну інформацією, проведення спільних навчань і т. д.
Сполучені Штати і Альянс в цілому чітко дали зрозуміти Україні, що двері в НАТО для неї відкриті і ніхто не може заборонити Україні туди вступати. Але НАТО - це не та організація, яка запрошує до себе членів, вона розглядає прохання про прийом. А для того, щоб подати заявку на вступ, потрібно відповідати певним критеріям у багатьох сферах життя, починаючи від політичної до економічної.
З одного боку, США вкрай зацікавлені в боєздатності України в протистоянні з РФ і готові нам всебічно допомагати, щоб ми могли вистояти. Це можна порівняти з недопущенням США іміджевих втрат, щоб Україна не пішла під вплив РФ.
Читати також"Нас не цікавить думка РФ": у МЗС України взяли в облогу Пєскова після його заяви про НАТОІ ті панічні розмови про Україну як про "розмінну" монету з Росією - всього лише розмови, тому що для НАТО принципово важливо, де будуть знаходитися російські танки - на російсько-українському кордоні або на українсько-польському, так як від цього залежить буде, жити НАТО чи ні.
Але з іншого боку, камінь спотикання - це Банкова. Тому що сьогодні в України немає моделі Збройних Сил, яку вона повинна побудувати, щоб її взяли в НАТО точно так само, як і немає проекту військової реформи. При цьому Україна кричить на весь світ: "Допоможіть, нас б'ють". Але порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. Тому Україні потрібно придумати свою відповідь Чемберлену - коли ми її отримаємо, тоді і можна буде говорити про якісь перспективи.
Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, спеціально для Главреда