Російський МЗС і z-блогери вибухнули істерикою через напис на футболці президента Зеленського – Make Russia small again, в якій він записав одне зі своїх недавніх звернень. Реакція росіян настільки нервова, бо вони розуміють: ситуація з «СВО» заходить у глухий кут, вони не можуть реалізувати жодну зі своїх цілей, міжнародна ізоляція посилюється, а економічна ситуація в країні погіршується. Все це їх настільки нервує, що будь-який додатковий зовнішній подразних, який ще більше впливає на загальний нервовий стан, викликає істерику.
Росія побудована на тезі про «велику державу», великодержавність як концепцію, на тому, що «мы – великие». А цей напис – удар в саму десятку, бо він ставить під загрозу концепцію величі.
Стати малою для Росії означає повернутися до вигляду Московії. Росіяни розповідають, що вони – це Росія, від Київської Русі, але ж ми добре знаємо, з чого починалася «Вєлікая Русь», як вони вкрали українську назву – Русь, як загарбали нашу історію і намагаються загарбати нашу культуру. Тому для них це удар нижче поясу, причому болючий. От росіян від цього і рве.
Саме тому так несподівано крикливо на футболку українського президента реагують усі, включаючи відому прес-алкаше МЗС Росії, яка вже переходить на особисті образи. Але це вкотре доводить, що цей напис на одязі президента потрапив у больову точку.
Захарова написала: «Маленька, як що? СРСР? Російська імперія? О, я придумала! Як Київська Русь». Але і тут вона не має рації, це для неї підстава вкотре сказати, що «Киев – русский город», а тому він має належати Московії, теперішній Росії. Це просто елементарне невігластво, незнання історії, бажання жити у своїх вигаданих історичних міфах.
Цьому, як на мене, дивуватися не слід, тому що росіяни давно живуть у паралельному світі. І наша мета полягає в тому, щоб повернути цей світ до реальності. І ми це зробимо.
Наскільки маленькою Росія може стати за підсумками цієї війни і тих процесів, які вона цією війною запустила? Відповідь на це питання кілька місяців тому дав недофюрер, який сказав: мовляв, зловісні наміри Заходу полягають у тому, щоб Росію знову повернути до меж Московії. Путін чудово розуміє, про що йдеться у фразі Make Russia small again, що таке історична Росія.
Історична Росія – це Московське царство, з якого починалася експансія в усі боки. Тому росіяни дуже добре розуміють, що означає Make Russia small again: це означає, повернути її до меж Московського царства. А решта територій відпаде, тому що вони були насильницьким шляхом приєднані, завойовані, загарбані. Народи знищувалися і колонізувалися. А те, що сьогодні знайдеться немало представників цих народів, які скажуть, що досить бути в колоніальному ярмі, це абсолютний факт.
Тож росіян бісить, що перспектива повернення до Московії цілком реальна. А якщо ця ідея походить ще й від України, то вони скаженіють у квадраті.
Захід, звісно, не надто підтримує ідею зменшення Росії аж настільки, але це від нього і не залежить. Захід не підтримував і розпаду СРСР, але Радянський Союз усе одно розвалився. Те саме буде і з Російською недоімперією в теперішньому вигляді. Тому що цей процес залежить не від волі західних керівників, а від волі тих народів, які проживають у теперішній ще Росії і мають повне право на самовизначення. Тож можна намагатися загальмувати цей процес, але зупинити його неможливо.
А щодо того, наскільки припустимо і доречно, з точки зору дипломатичного етикету, президенту держави виступати публічно в одязі з написами подібного змісту, слід сказати єдине. Коли триває війна, все є доречним. Коли потрібно мобілізовувати свій народ і демобілізовувати ворога, всі інструменти для цього є прийнятними.
Володимир Огризко, керівник Центру досліджень Росії, дипломат, екс-міністр закордонних справ України, спеціально для Главреда
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України (грудень 2007-березень 2009), надзвичайний і повноважний посол України (1996). З вересня 2014 року керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як «Новое время», «Українська правда» тощо. З 2022 року проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.