Отже, після хвилі ейфорії про передачу Україні довгоочікуваних винищувачів F-16, варто підвести підсумки і дещо розширено розглянути дану передачу. Які завдання вони дозволять вирішувати ПС ЗСУ, наскільки підвищиться і, навіть, урізноманітниться спектр виконуваних авіацією бойових завдань і які неприємні сторони у даної передачі.
Але, почнемо, традиційно, з хорошого.
Україна, так чи інакше, повинна була переходити на винищувачі західного зразка, оскільки потенціал поставок радянських Міг-29 від наших партнерів себе вичерпує і має межу можливостей. А тому, перехід на наймасовіший у світі західний легкий винищувач це логічний і вельми раціональний крок.
Крім того, F-16, на відміну від Міг-29 – це багатофункціональний винищувач з можливістю виконання бойових завдань, як по знищенню повітряних цілей, наземних, так і надводних.
Головне це те, що F-16 дозволить нам значно розширити номенклатуру поставляється ракетного озброєння. Наприклад, раніше ми отримували протирадіолокаційні AGM-88 HARM, застосовувані Міг-29 і Су-27, крилаті Storm Shadow і Scalp EG, застосовувані Су-24, і нари на Су-25. Тепер ця номенклатура значно розшириться, адже для застосування F-16 існують десятки вражаючих засобів, інтеграція яких на радянські винищувачі не представлялася можливою.
Наприклад, для знищення повітряних цілей ми отримаємо ракети класу «повітря-повітря» AIM-120 AMRAAM, здатні знищувати цілі на відстані до 100 км і більше 100 км, в залежності від модифікації. Це не тільки дозволить боротися з російською авіацією, наприклад, фронтовими бомбардувальниками Су-34, що скидають планують бомби за десятки кілометрів до ЛБС, а й надавати підтримку ППО в перехопленні крилатих ракет і дронів-камікадзе Shahed-136 ракетами AIM-9 і не тільки.
Для знищення Сухопутних цілей в арсеналі F-16 так само є широка номенклатура засобів ураження. Найцікавіші зразки це AGM - 154 Joint Standoff Weapon - тактична планує керована авіаційна бомба, з дальністю ураження цілей від 100 км до 500 км, в залежності від модифікації, а так само AGM – 158 JASSM-крилата ракета, за своїми характеристиками дуже схожа з Storm Shadow і Scalp EG. Тобто, крім "Шольц, чому не даєш TAURUS?", можна буде піднімати питання: "Байден, де AGM - 154 і AGM-158?”
Цікавим є і такий засіб ураження як AGM-119 – протикорабельна. Ця ракета дозволяє вражати надводні об'єкти на відстані до 55 км і більше. Принадність в тому, що розроблялася вона спільно зі Швецією і у шведів таких ракет є енна кількість на зберіганні. Деякі кількість з них, в сухопутному варіанті, поставлялися в Україну в 2022.
Власне, це лише кілька моментів, які дозволять нам розширити можливості застосування авіації, в порівнянні з тими, які ми маємо станом на сьогодні. Але, все ж, в цій бочці з медом є, як водиться в реальному житті і трохи дьогтю.
Перш за все.
Зараз багато тиражують версію, що ми від Нідерландів отримаємо 42 винищувачі F-16. Не бачив ніде підтвердження нідерландською стороною цього твердження, але відомо, що боєздатних у Нідерландів не 42 винищувачі, а 24. Решта, або на зберіганні, або використовуються в форматі канібалізму, в якості запчастин.
Схожа ситуація і з винищувачами Данії, тільки в тому відмінність, що данські ВПС передадуть Україні не всі свої F-16, а 19, тобто – боєздатну частину від загальної кількості.
Так само, слід розуміти і те, що ми не отримаємо всі винищувачі одночасно. Передача розтягнеться аж до 2025 року. Тому, на боєздатну ескадрилью ми можемо розраховувати не раніше першої половини 2024, хоча, перші F-16, відчуваю наївну впевненість, будуть в Україні вже в кінці цього року.
З іншого боку, навіть отримання двох ескадрилій F-16, що пройшли модернізацію, в значній мірі підвищує ефективність ПС ЗСУ у протидії ворогові, як в повітрі, на суші, так, навіть і на воді.
Ну, а поки ми ще не отримали F-16, знаючи вашингтонських бюрократів, думаю, саме час все ж починати запитувати: "Байден, де AGM - 154 і AGM-158?”
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".