З трьох найбільших відомих мені особисто випадків, коли українці наводили ракети і дрони на інших українців (на конкретні виробництва) рівно нуль повʼязані з якимось ідейними переконаннями чи культурним контекстом.
Два випадки - це помста звільнених за алкашку співробітників. Один з таких особливо образився що з нього зняли бронювання. А один випадок - це ігрова залежність, яка переросла у пошук грошей де завгодно.
Щодо публічно доступних історій - все те саме, практично завжди щось подібне.
Тому якщо комусь дуже хочеться пошукати потенційних агентів, звертати треба увагу не на те, за кого людина голосувала (прости господи, це просто маячня) і не на те якою мовою вона розмовляє (це ще більша). Бо це вже ірраціональна параноя. Більшість реальних ждунів будуть сидіти тихо і місцями навіть добре мімікрувати.
Звертати увагу треба на те, чи все в неї нормально з алкоголем, чи не виявляє вона ознак наркоманії і чи не просила у знайомих грошей «до зарплати», бо дуже любить слідкувати за новинами спорту.
Адикції завжди страшніше ідеологічних переконань.
Бо вони позбавляють волі і інстинкту самозбереження швидше і фундаментальніше.
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.