У ЗМІ з’явився так званий «мирний план», який начебто має стати відправною точкою наших майбутніх переговорів з агресором за участі США, Китаю і ЄС.
Багато чого з цього плану вже засвічено раніше, частина просто переписана зі Стамбульського протоколу, тому документ схожий на справжній.
1. Згідно плану Україна має залишити Донбас. Але частиною рф він теж не стає — тобто, незрозуміло, днр і лнр так залишаються? Так чи інакше, Донбас сам визначив свою долю і перетворився на поле бою і, як наслідок, територію, непридатну для життя. Україна не зможе його повноцінно відновити, навіть, за допомоги партнерів. Росія — теж, максимум, на що вона здатна на прикладі Маріуполя — понавезти бурятів, які готові жити на кладовищі. А головне — навіщо такий Донбас Україні? То й нехай іде у «вільне плавання», я натякав на це ще у 2014 році.
2. Росія передає Україні Запорізьку атомну станцію і 100-кілометрову демілітаризовану смугу вздовж Дніпра. Зі станцією зрозуміло. Зі смугою — ні, бо далі там прописана готовність агресора обговорювати повернення нам Запорізької і Херсонської областей повністю.
3. Україна зобов’язується постачати воду у Крим. Не бачу проблем, тим більше, що далі у плані прописується, що Крим має стати демілітаризованою територією подвійного підпорядкування — України і росії. До речі, про подвійне підпорядкування як проміжну стадію повернення Криму писав неодноразово. І не тому, що я такий пророчий, а тому, що це стала міжнародна практика.
4. Внесення позаблокового статусу в Конституцію України. У чергове повторю: НАТО нам не потрібно, особливо, така, як зараз, коли оточення Д. Трампа публічно стверджує, що 5 стаття Уставу НАТО зовсім не передбачає пряму військову участь блоку у відбитті агресії проти країни-учасниці. Тобто, Україні на реальний захист розраховувати у НАТО не слід. Тоді нащо?
5. Україна не може мати армію більше ніж 350 тис, не більше ніж 125 літаків, є також обмеження по ракетах середньої і малою дальності. Це перенесено зі Стамбульського протоколу. І, на моє переконання, є фактичним роззброєнням на вимогу агресора, і тому є неприпустимим. Але на практиці більшість цих обмеження можна обійти, звісно, за наявності бажання і вміння.
6. США і союзники знімають санкції проти рф щодо високих технологій, банківської сфери і так далі. Не бачу загрози у цьому пункті. Бо Штати і Європа будуть знімати санкції дуже довго — це ж бюрократична процедура. Тому цей пункт — швидше про Китай, який дуже не хоче потрапити під вторинні санкції.
7. Росія не заперечує вступ України у ЄС. Та й у Стамбулі не заперечувала.
8. З початком офіційних переговорів за участі всіх сторін починається припинення вогню на фронті. Ну, якщо це не є одностороннім припиненням з нашого боку, то жодних заперечень.
Загалом, план, якщо він відповідає дійсності, прийнятний для початку переговорів. Що буде на виході — передбачити складно.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.