Катастрофа на порозі.
Рік тому я написав замітку "Запах катастрофи". А зараз катастрофою в Росії вже непросто пахне. Вона на порозі.
Мій прогноз: Росія програє війну і режим Путіна впаде максимум протягом року. Російська влада, здається, почала про це здогадуватися і намагається терміново розвести українців на якісь переговори. Саме тому Путін під час переговорів у Сочі з Ердоганом «натякнув», що може зустрітися з президентом Зеленським. Але українці, звичайно, обдурити себе не дадуть.
Нижче торішній текст "Запах катастрофи".
Знаєте, що нагадує мені вся ця пропагандистська свистопляска з "непереможними" ракетами, що "не мають аналогів", з нескінченними розповідями про "народ переможця" і погрозами "ворогам"?
Пізнаєте: "І на ворожій землі ми ворога розгромимо
Малою кров'ю, могутнім ударом!".
А потім була катастрофа 1941 року:
"Будь проклятий сорок перший рік —
ти, вмерзла в снігу піхота".
В історії Росії ніколи так нестримно не хвалилися своєю міццю, не хизувалися своїми перемогами, не намагалися так принизити суперників, як перед національними катастрофами.
"Минуле Росії було дивне, її сьогодення більш ніж чудове, що ж стосується до майбутнього, то воно вище за все, що може намалювати собі найбільш смілива уява" - так бюрократія оцінювала ситуацію в імперії Миколи І напередодні Кримської катастрофи.
Нестримна урапатріотична, до того ж расистська пропаганда супроводжувала початок катастрофічної російсько-японської війни. "Япошки" подавалися як якісь недолюди, з якими російські богатирі легко і швидко розберуться.
А в 1914 році напередодні Першої світової, за кілька років до краху імперії, поразки у війні, загибелі сім'ї скорботний розумом російський імператор віддавався завіральним мріям: «Я божеволію, коли думаю про перспективи Росії, ми станемо найбільш великим народом, найбільш великою державою, все в світі буде робитися з нашого дозволу».
Ось і зараз з усіх російських телеекранів ллється урапатріотична сивуха, що приводить споживачів в стан захопленого отупіння, яке змушує п'яного здійснювати шалено самовпевнені вчинки: лізти купатися в штормове море або задиратися поодинці на велику і сильну компанію. В результаті п'яних дурнів б'ють. Так вже багато разів було в історії Росії, буде, ймовірно, і цього разу.