Якщо ми говоримо про Захід як про країни, що об'єднуються певними цінностями, то програвати Заходу в Україні означає програвати всі свої цінності. Якщо вони справді є для них важливими, то такої поразки бути не може. Що означатиме, якщо в умовному мирному договорі буде записано, що загарбані землі залишаються під російським контролем? Це буде означати, що система міжнародного права, яка існувала після Другої світової війни, припинила функціонувати. І це означає, що будь-хто, будь-де – це може бути Азія, Африка, будь-яка країна у будь-якій точці світу – може напасти на свого сусіда, захопити частину території і сказати, що так і було. А це – катастрофа глобального характеру.
Тому я думаю, що навіть прикриваючись тезами про мир і те, щоб більше не гинули люди, не можна пояснити і виправдати такий підхід. Так чи інакше, Захід із цим погодитися не може. Відтак, не може бути припинено постачання озброєнь, надання Україні фінансової, економічної та іншої допомоги, тому що поразка України - це поразка Заходу. Питання лише в кількості і якості – можна давати в день по чайній ложці і тримати ситуацію такою, якою вона є. Можна дати багато і одразу, і переломити хід війни на користь України, але тоді виникає питання про те, що Росія може після поразки в Україні розсипатися. Тому що, скоріше за все, після такої поразки впаде путінський режим, а що далі вони не знають. Вони не розуміють і не хочуть розуміти, як діяти далі. Вони не хочуть планувати, передбачати, не хочуть вивчати можливі сценарії та готуватися до них. Тому ми маємо оцей баланс між тим, щоб Україна не програла, вірніше, щоб теоретично виграла, але щоб і Росія теоретично не програла. І ці гойдалки продовжуються.
Володимир Огризко - український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009, Надзвичайний і Повноважний посол України (1996), пише Вікіпедія.