Почалося відродження десантно-штурмових бригад Росії

Окупанти / Колаж: Главред, фото: Міноборони РФ, УНІАН

Цікаво, як вони проявлять себе зараз, коли ЛБС не тільки прикрита засобами ППО, а й підрозділи вже штатно мають ПЗРК?

Останніми днями, а особливо сьогодні, надходило чимало запитань щодо створення у складі російських окупаційних військ десантно-штурмових бригад, до завдань яких входитиме десантування у ближній тиловій зоні.

Що ж... Так, це правда. І одна така бригада, так звана 49-та ОДШБр, вже діє у складі 58-ї ОВА ПВО, зона відповідальності якої - Запорізька область. Але в цілому, перш ніж робити якісь поспішні висновки і ставити наступні питання, слід розуміти кілька дуже важливих моментів.

Перший момент. В ОДШБр немає нічого незвичайного і нового, адже це підрозділи мали місце бути в складі Сухопутних військ Радянської Армії. Важливий момент, дані підрозділи підпорядковувалися командуванню армії, а не командуванню ВДВ. І цей момент варто запам'ятати, стане в нагоді кількома абзацами нижче.

Другий момент. Це не перша спроба відтворити ОДШБр у російських військах. Даний експеримент проводився щодо 31-ї ОДШБр, але при збереженні її в підпорядкуванні командування ВДВ.

Третій момент. За час повномасштабної війни в Україні, російська десантура показала вкрай низьку ефективність в рамках свого функціоналу - висадка десантів. З більш ніж 30 повітряно-десантних операцій вдало виявилася лише одна... у Гостомелі. Всі інші провалилися.

Цікаво, як вони проявлять себе зараз, коли ЛБС не тільки прикрита засобами ППО, а й підрозділи вже штатно мають ПЗРК?

При цьому, проведене в Гостомелі десантування, в російських колах вважається успішною операцією виключно за рахунок застосування ВДВ як окремого роду військ.

І ось тут виникає четвертий момент, в рамках якого слід згадати про перший.

В кінці грудня я повідомляв, в районі Іванівського інтенсифікувалися дії у виконанні 11-ї ОДШБр. Здавалося б, нічого дивного, але нюанс в тому, що 1 грудня, 11-ю ОДШБр вивели зі складу 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу, і разом з 56-ю і 83-ю ОДШБр включили до складу формування ВДВ для централізації управління десантними військами.

Тоді ж я зазначав, російська десантура зараз намагається абстрагуватися від інших родів військ "сухопутників" і перетворитися на щось схоже на незалежне по командуванню формування у складі ЗС рф. Централізація управління десантними військами є першим кроком, по відділенню даних підрозділів, які вистрибують з рухомого над землею транспорту з криком "Гойда!", від усіх інших компонент не тільки з перспективою створення свого центру управління, а й бюджетом.

Саме Іванівське для командування ВДВ є місцем, де вони можуть показати ефективність даної концепції. Тобто, швидке захоплення села в першому кварталі 2024 буде для ВДВ пріоритетом і заради доказу живучості даної концепції, але, в першу чергу за можливість отримати більше іменне корито, вони готові стерти 11-ту ОДШБр з далекого Улан-Уде, в "нуль", але домогтися результату в максимально стислі терміни.

І ось, в рамках цього, фактично, розколу, в російських військах, виникають ОДШБр, які не є наслідком пошуку нового методу ефективного застосування військ, а банальною битвою за корито.

Усередині російської армійської структури почалася боротьба за корито не просто між видами Збройних сил, моряками, сухопутниками і авіацією, а й внутрішній поділ родів військ, за принципом, такого собі, внутріструктурного ПВК, зі своїм командуванням і своєю годівницею, але при цьому є регулярною армією.

Фраза, з часом в Росії у кожного буде своя армія, набуває нових граней.

Хто такий Олександр Коваленко

Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".

Джерело

Новини заразКонтакти