Як прогнозовані макроекономічні показники можуть відбитися на звичайних українцях, які щоранку ходять на роботу, потім - до магазину і повертаються додому? Це якось змінить їхнє життя на краще, чи кризове становище в економіці ще більше погіршиться?
За реальними показниками Україна наступного 2022 року залишається найбіднішою країною Європи. У 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 1 січня – 2393 грн, з 1 липня – 2508 грн, з 1 грудня – 2589 грн для основних соціальних і демографічних груп населення. Фактично - це самоусунення держави від виконання соціально значущих функцій, а точніше - самоусунення у зв'язку з відсутністю в засіках грошей.
Ну, і нібито в насмішку мінімальна зарплата зросте всього лише на 200 гривень з 1 жовтня 2022 року до 6700 гривень. І це при тому, що мінімалку в Україні, за даними аналітиків центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна», отримують орієнтовно 2 млн осіб. Відповідно мінімальна пенсія буде збільшена тільки з 1 липня 2022 року – до 2 027 грн; і з 1 грудня 2022 року – до 2 093 гривні. І ніхто у владі не розповів, як реально прожити на ці крихітні гроші.
Просто з тупою впертістю Кабмін Шмигаля не хоче зрозуміти: якщо більшості українців, які працюють, ледь вдається протриматися від зарплати до зарплати, то неминуче падатиме платоспроможний попит. І поки я не бачу механізмів, які змогли б зупинити падіння попиту на українських ринках, а без попиту вся система мультиплікації активів не працюватиме. Саме внутрішній попит в умовах коронакризи повинен бути джерелом економічного оздоровлення і зростання. Це дуже складна і важка задача і швидко її розв'язати не вдасться.
Тому у Кабміну немає досі довгострокової стратегії боротьби з бідністю, з колосальним розшаруванням суспільства на багатих і жебраків. Адже в Україні за оцінками експертів не більш як 3% людей живуть на рівні середнього класу європейських країн. Це дуже і дуже мало. Натомість за межею бідності перебувають майже 60% українців. Ба більше: будь-який громадянин знаходиться за межею монетарної бідності, якщо в місяць отримує суму, яка менша за 75% середньодушових витрат.
Словом, дорогі українці, наступного 2022 року ні в чому собі не відмовляйте. Щоправда, хліб подорожчає, робочих місць стає все менше, зростає число роботодавців, які не можуть своєчасно виплатити зарплату. Нарешті, хто повірить тому, що до кінця наступного 2022 року інфляція зупиниться на показнику в 6,2%, а середньорічний курс складе 28,6 грн/долар?
А якщо вже всім байдуже, що робить українська влада, отже, народ на все міцно забив і подумки давно не тут.