Розмови лідерів натовських країн про неминучість переговорів з РФ до кінця року - це визнання НАТО своєї поразки перед Росією.
Отже, вони визнають, що весь блок, який заявляє про безстрокову підтримку України і свою єдність, не здатний економічно і політично змагатися з РФ у веденні війни.
Нас попереджають про скорочення обсягів допомоги та зменшення бажання допомагати.
Але при цьому забувають, що і для Путіна, і для Китаю, і для всіх авторитарних і тоталітарних режимів у світі це війна не Росії з Україною - це війна тоталітарного Сходу з демократичним Заходом.
І заяви членів НАТО про неминучість компромісних переговорів однозначно тлумачаться в Москві, Тегерані, Пхеньяні, Пекіні і т.д як оцінка Заходом своїх можливостей, визнання їх неспроможності, прохання про переговори з агресором і згоду вже зараз на компромісний мир...