Аварія на Ростовській АЕС, яка призвела до чисельних відключень електроенергії на півдні Росії, змусила росіян виходити на протести у кількох містах.
Будь-які проблеми систем життєзабезпечення якісного життя, у першу чергу, робота комунальних служб є подразником для місцевого населення. Але якщо немає води, то поганий президент чи місцева влада? Частіше за все саме влада.
Загальну ідеологему РФ, яку пропонують росіянам, можна сформулювати так: “Не царь плохой, а бояре плохие”. Це означає, що люди скаржаться вищому керівництву, і якщо їхню проблема вирішують, то, навпаки, авторитет центральної влади зростає.
Якщо таких проблем стає дуже багато, тоді це, звісно, може вийти на загальнополітичний рівень. Типовий приклад такого розвитку ситуації можна побачити і в Україні, коли частина людей вважає несправедливим відключення електроенергії, однак це не можна назвати антиурядовим протестом.
Так само і в Україні були прориви водогонів, у Києві не працює декілька станцій метро, але станом на сьогодні це не проблема Зеленського. І це при тому, що українське суспільство більш активне з точки зору не тільки організації протестів, але й переходу вимог у політичне русло.
Як і в будь-якій державі, Путін буде отримувати політичні бали, вдаючись до критики місцевої влади. Ключова доктрина Російської Федерації - імперія. Відповідно, якщо РФ отримає військово-політичну поразку, яка буде очевидною для суспільства, тоді це стане проблемою центральної влади.
Жоден з російських царів, який йшов на політичний компроміс, за якого зрадники вважалися противниками, но досиджував до кінця строку. Для Путіна небезпечно, припустимо, віддати Крим Україні – тоді його в РФ піднімуть на вила.
Адже окупований Крим російське суспільство вважає своїм. Є суперечності щодо Донбасу, а окуповані регіони півдня росіяни так і називають “новими територіями” та не вважають їх територіями Росії. І Путін це чудово розуміє та спробує не допустити такого результату.
Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського институту майбутнього, спеціально для Главреду
Білоруський аналітик, публіцист, блогер, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього. Автор аналітичних публікацій про білоруську та українську політику та економіку. Дослідницькі інтереси: еволюція політичних систем і політичних інститутів у країнах, що переживають трансформацію; суспільні відносини, можливості корекції системи відносин і впливу на неї; зв’язок економічних відносин і міжнародної політики, взаємний вплив; регіональна політика – Східна Європа і Причорномор’я. Розробив низку навчальних програм та тренінгів з комунікацій, політичних кампаній, пише uifuture.org.
З червня 2024 року – головний експерт з питань вивчення Росії Українського институту майбутнього.