Повітряно-десантним військам країни-агресорки Росії передали термобаричні реактивні системи залпового вогню ТОС-1А, що може свідчити про майбутнє зростання їхньої ролі в наступальних операціях в Україні.
ТОС (рос. тяжелая огнеметная система) – це система залпового вогню з калібром боєприпасів 220 мм, яка використовує термобаричні боєприпаси. Станом на сьогодні це одні з найбільш вибухово-потужних боєприпасів після тактичної ядерної зброї. Це, звісно, конвенційна зброя, але її властивості потужні. Ці системи російські окупанти використовували протягом усього 2022 року – деякі з них ми успішно знищували і продовжуватимемо нищити, а деякі ми отримали як трофеї. Проблема у тому, що для них використовується досить унікальні боєприпаси, виробництво яких відсутнє в України та західних партнерів, тому використовували ті боєприпаси, які встигли захопити разом з ними.
Але справа у тому, що ці комплекси не властиві штатній комплектації російських десантників. Десантура – це, у першу чергу, мобільні війська. Тобто вони використовують мобільні засоби, середньо- та легкоброньовані. А комплекси “Солнцепек” та “Буратино” не є високомобільною технікою. Вона досить важка – її вага 46 тонн, це фактично танк. Тож це свідчить про те, що російській десантурі не вистачає вогневого потенціалу, щоб реалізовувати свої бойові завдання. І це – зайвий доказ того, що російська десантура не те, що недосконала, а й неповноцінна у виконанні завдань, які перед нею ставлять.
Безумовно, ці комплекси небезпечні, але в них є й свої мінуси. Основний мінус полягає в тому, що вони не далекобійні – це не повноцінна артилерія. Вони можуть завдавати ударів на обмеженій відстані, від 6 до 7 кілометрів. До речі, один з таких ТОСів нещодавно було знищено за допомогою дрона-камікадзе.
Передачею таких комплексів десантним військам росіяни намагаються експериментувати. Так само, коли у них виникла проблема зі штатною комплектацією батальйонно-тактичних груп, вони почали створювати підрозділи “Шторм” – така собі недороблена, недооснащена БТГр. Появи ТОС-1А у десантури – це теж експеримент. Залежно від того, чи вдасться він, так росіяни надалі і використовуватимуть ці комплекси. Найголовніше те, що кількість комплексів “Солнцепек” у РФ обмежена – це не БТР, не БМП, тому повністю задовільнити ними потреби повітряно-десантних військ не можуть. А коли їх знищуватимуть більше та більше, то, відповідно, і їхнє використання зменшуватиметься. Тим паче, що серійне виробництво таких комплексів займає деякий час і росіяни не можуть їх виробляти у великих кількостях.
Скоріше за все, росіяни у першу чергу посилять ТОСами Донеччину та Луганщину. Особливо якщо ми кажемо про бахмутський напрямок, Авдіївку, Кремінне та Сватово. Бо Росія не може розкидати ці комплекси по всій лінії боєзіткнення, тому що їм не вистачає кількості. Саме тому вони зосереджуватимуться на важливих напрямках. І якщо російські війська розпочнуть черговий штурм Вугледару, не виключено, що ТОСи зʼявляться і там.
Виконати усіх завдань “СВО” росіяни лише цими комплексами, звісно, не зможуть, але у локальних операціях вони експериментуватимуть. Знову ж таки, у першу чергу йдеться про виконання бойової задачі біля Бахмуту, де на сьогодні сконцентровано велику кількість російських ПДВ. Та сама ситуація і на Луганщині, біля Кремінної та Сватового. Менш вірогідно, що такі комплекси зʼявляться у Запорізькій області та на лівобережжі Херсонщини, тому що там досить ефективна наша контрбатарейна боротьба. Тим паче, що на сьогодні у росіян взагалі немає там масштабних планів щодо проведення бойових дій – вони намагаються концентрувати там сили і засоби для оборони (ТОС-1А не є оборонним комплексом). Тому найбільш ймовірно, що такі комплекси зʼявляться саме на Донбасі. Але сказати, що там це буде новинкою, не можна, бо росіяни вже їх там використовують – наприклад, Піски вони знищили саме за рахунок “Солнцепека”.
Та чи зміг цей комплекс якось критично змінити ситуацію на користь окупантів протягом минулого року? Ні. Він не є Вундерваффе, адже він перебуває у зоні досяжності для знищення ЗСУ. І головне – своєчасно протидіяти цим комплексам. Якщо це зробити, то й їхня ефективність буде нульовою. Як і десантних військ РФ загалом.
Олександр Коваленко, блогер, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив", спеціально для Главреду