В Україні стає незатишно людям, "які дивляться в небо" (алюзія на кінострічку "Не дивися вгору" про астероїд, який летить у бік Землі, щоб її знищити, - ред.). Відчуваєш себе вісником поганих звісток і багато лайків не збереш. Простий народ і "прикольна політична еліта" звикли до позитиву, не помічаючи чергового астероїда.
Минулого року я зробив ряд прогнозів, наприклад, про ризик критичного падіння транзиту російського газу через територію України відразу після Нового року.
Читати такожРосія різко обрубала транзит газу через Україну до СловаччиниА також щодо того, що віртуальний реверс може перетворитися на фізичний з появою величезної кількості фінансових, технологічний і операційних проблем для України.
Як приклад наводив переведення в режим реверсу газопроводу Ямал-Європа, який проходить по території Білорусі та Польщі (до речі, Путін говорив про це на прес-конференції дещо пізніше, так що у мене є "алібі" в частині "кремлівських наративів).
За великим рахунком, все так і сталося. Газпром завдав нашій політичній еліті кілька ударів під дих, спершу закривши реверс з Угорщини (яку під'єднали через новий коннектор до Турецького потоку).
Потім - скоротивши прокачування газу по території України в бік Словаччини: 31 грудня 2021 року 2021-го заявка на транзит залишала 83,8 млн куб. м, 1 січня 2022 року - вже 49,5 млн куб. м, 2 січня - 35,5 млн куб. м, 3 січня – 26,03 млн куб. м.
Читати такожБез транзиту, з дорогим газом і вугіллям: якими будуть тарифи для українців у 2022 роціЗагалом улюблена "каса" політичних еліт тимчасово закривається через відсутність газового "кешу". Найсумніше і що воліють не помічати в Україні - це те, що нинішня ситуація є здебільшого елементом енергетичної стратегії... Європи.
Адже чому впав до нуля транзит по газопроводу "Ямал-Європа"? Думаєте, так Газпром вирішив провчити Польщу, попутно покаравши Білорусь? Аж ніяк.
Польський оператор Gaz-System вже надав в офіс з регулювання енергетики (ERO) проект десятирічного плану розвитку газотранспортної системи Польщі на 2022-2031 роки.
Поляки планують взяти під повний контроль свій відрізок згаданого газопроводу Ямал-Європа. Газ більше не буде йти по ньому до Німеччини.
Польська енергетична політика до 2040 року презентує заміну власного викопного палива на газ. У планах 30 ключових системних інвестиційних проектів, у тому числі з модернізації польської ГТС з нарощуванням потужності компресорних станцій вдвічі і збільшенням її загальної протяжності на 20%.
Gaz-System прогнозує зростання споживання газу в Польщі протягом найближчих 10 років на 50% до 30 млрд.куб. з сезонними піками вдвічі перевищують відповідні показники осезонів 2019-2021 років.
Звідки поляки візьмуть газ? З "Балтійського газопроводу", розширеного терміналу СПГ в Свіноуйсьце і плавучого терміналу СПГ в Гданську. Цей проект вже охрестили "північними воротами" і на його реалізацію підуть міліларди Євро ЄС і Доларів США.
Чому українська ГТС у цій системі координат не потрібна? Справа в тому, що не дивлячись на "поділ" функцій транзиту і постачання газу, в ЄС чітко розуміють як працює механізм кореляції: політичний контроль над проектами транзиту - низькі ціни на природний газ.
Німці отримують відносно дешевий газ завдяки політичному лобіюванню проектів Північний потік 1 і 2. Турки роблять те ж саме щодо блакитного і турецького потоків. Поляки - щодо норвезького та американського газу (останній для них є своєрідним геополітичним бонусом за вірність). Тільки в Україні розірвана пуповина: своя ГТС - низькі ціни на газ.
При чому, не тільки ми не можемо використовувати свій газопровід для забезпечення населення та економіки газом за доступною ціною, але й інші країни втрачають інтерес до української ГТС, так як вони її не контролюють, а стало бути і не можуть використовувати як аргумент для "виторговування" низьких цін за довгостроковими контрактами, умовою яких буде прокачування газу по території України.
Поляки планують взяти під свій контроль польську ділянку газопроводу Ямал-ЄС у 2023-му році. У них є для цього гроші, підтримка партнерів і підготовлені альтернативні точки входу газу в систему. У нас немає ні першого, ні другого, ні третього.
В України залишається два варіанти: купувати наддорогий газ на європейських хабах без будь-яких гарантій технічної можливості фізичного реверсу в потрібному обсязі.
Або вбити остаточно свою промисловість і систему ЖКГ, продаючи "надлишки" газу в Європу, попутно приватизуючи газовидобувну галузь. Третій варіант нам придумати не дадуть, у всякому разі до тих пір, поки електорат не пролікують "цінами".
Сьогодні ми дивимося не на небо, а на табло диспетчерського центру Газпрому....
Народ дивиться в платіжки, а прикольна політична еліта на динаміку своїх особистих рахунків, адже нинішній період енергетичної кризи - це не тільки ризики блекауту, а й рекордні ціни на енергоносії, які так "солодко" контролювати...
А тут, кому війна, а кому - мати рідна...