Переговори в Абу-Дабі багатьом дають надію на швидкий мир. Але давайте спробуємо вийти за межі шаблонного уявлення про те, що ці переговори про території.
Точніше, території є одним із стовпів цих переговорів. Але вони також є і ширмою за якою ховається більш глобальне тло
В результаті переговорів, США хотіли б отримати те, про що їм так багато говорить Кіріл Дмітрієв: доступ до вуглеводнів та рідкоземів Арктики, а також доступ до певних логістичних центрів північного морського шляху. За рік, американці, схоже не просунулися тут практично взагалі.
Чому цей аспект важливий? Справа в тому, що в Росії є один глобальний козир: Арктика. І тут Путін є класичною собакою на сіні: Росія не може виробляти криголами, не може добувати нафту в тих складних умовах і має обмежений ресурс по очистці рідкозкмів. У звʼязку з цим, у Путіна є три варіанти розвитку подій:
- Спробувати продати Арктику Китаю;
- Спробувати диверсифікуватися між Китаєм та США (запустити і тих і інших);
- Нічого не робити.
Поки ми маємо ситуацію, коли Путін вибирає третій варіант, сподіваючись, що Вашингтон і Пекін погодяться на другий.
Крім територій, Путін вимагає зняття санкцій. Без цього він не може закінчувати війну. Зняття санкцій, крім всього іншого, передбачає повернення (хоча б часткове) російських компаній на європейські ринки вуглеводнів. Але тут Путін впирається в подвійну стіну: США вважають, що європейський ринок має бути контрольований саме США. І поки, до повернення росіян взагалі не готова Європа.
Ослаблена Росія влаштовує абсолютно всіх : США, ЄС та Китай. Продовження війни - це точно ослаблення РФ.
Пекін не буде грати в закінчення війни поки це не буде грою Китаю або він, хоча б не стане рівноправним партнером США в цій грі. А Вашингтон поки не демонструє зацікавлення (читай п.1). Є, звичайно, сподівання на переговори Трамп-Сі, але поки вони дуже примарні, перш за все через позицію Трампа. Хоча, повторю те, що говорив багато разів: ключ до швидкого миру є лише в Китаю.
Криза (економічна) в Росії наступить в середині 2027 року, якщо збіжаться два фактори: весь цей час буде зберігатися негативна нафтова коньюнктура (низька нафтова ціна і полювання над тіньовим флотом) та продовжиться серйозне накопичення управлінських помилок. Ми не маємо відповіді на питання ціни і поки ми не розуміємо чи продовжить США доганяти танкери та чи підуть європейці далі слів ( маю на увазі заяву 15 країн про закриття Балтійського моря.
В цілому, все це вказує на те, що з точки зору логіки, завершення переговорів в короткостроковій перспективі малоімовірно. Проте, я все ж залишаюся при думці, що логіка американських виборів і низькі рейтинги республіканців можуть суттєво повпливати на прискорення певних процесів. І у нас зберігається переговорне вікно можливостей квітень- травень,, (після переговорів Трамп - Сі).
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація «Українська мова і література», в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.