Намагаюся навіть не аналізувати, а хоча б придумати, що може недоімперія зробити, щоб забезпечити перелом у війні, яку вона програє.
Перше, що на поверхні — це застосування ЯЗ. Але стратегічна ЯЗ - безглузде рішення, так як це удар по самим собі. Тактична - не має адекватних цілей, тому перелому не забезпечує. При цьому удар у відповідь НАТО практично гарантований — не ядерний, але все одно нищівний.
Важливо також розуміти, що в недоімперії явно втрачають віру в свою перемогу, зате про перемогу України відкрито говорять світові лідери. І навіть кінчені російські пропагандисти надягають памперси перед тим, як міркувати в ефірах, як вони ну ні крапельки не бояться Гааги. У цій обстановці кремлівський фюрерок наказ на застосування ЯЗ віддати може, але ось виконання його під великим сумнівом, м'яко кажучи.
Наступний підхід - повне руйнування нашої енергетичної інфраструктури, чим недоімперія посилено займається. Потенційно це, на жаль, можливо, особливо, якщо РФ отримає іранські балістичні ракети. Але на боєздатність ЗСУ блекаут вплине мінімально.
Теж саме стосується і випуску в недоімперії іранських "шахідів 136" під маркою "Герань 2" і подібних безпілотників. Коли (якщо) вони масово з'являться на фронтах, наше ППО теж буде адекватно посилено. Але ж є шанси, що у нас з'являться засоби знищення стартових позицій ворожих безпілотників. Коротше, переломом на користь РФ не пахне.
Могилізація? Вони вже провели перший етап і ніякого помітного ефекту на фронтах це не дало. Теж саме вийде з втягуванням у війну Мінська - не стільки посилення, скільки нові проблеми з утриманням політичної ситуації в Білорусі. А також зрозуміла реакція світу, включаючи Китай, який має на Білорусь свої види.
Найбільш ефективним виявилося саме залучення зеків під егідою «Вагнера». Зеки по своїй психології дуже сподіваються на фарт, тому готові лізти на наші позиції в надії, що може підфартити — тобто, вдасться вижити і отримати амністію. Але коли ті ж зеки зрозуміють, що навіть тих, хто вижив, зовсім не прагнуть відпускати на свободу, то завзяття у них відразу зменшиться. Загалом, і цей ресурс теж закінчується.
Що ще? Якась суперзброя, яку на швидку руку склепають у пригожинських шарашках? Але навіть якщо його винайти і спроектувати, що є ненаукова фантастика, то на виробництво потрібен час, мінімум півроку, а доля війни буде вирішуватися вже навесні, через три-чотири місяці.
Як не крути, а у недоімперії назріває крах агресивної безглуздої війни, нею розв'язаної.
По суті, в ментально-суспільному сенсі цей крах вже стався. Але інституалізувати його у вигляді справедливого мирного договору на українських умовах не представляється можливим раніше осені майбутнього року. А значить, ще чекають жертви, руйнування та інші неминучі жахи війни. Які нам належить перемогти. Такий шлях.