Гаррі Каспаров знову розворушив російську "ліберальну шушеру". Вилізли всі нероби, грантоїди, злодії, лузери, агенти ФСБ, і просто корисні і непотрібні ідіоти.
Правда їм очі коле, але промовчати замість того, щоб сказати дурість або гидоту, вони не можуть: їх же буде не видно, якщо не порівняти себе з Каспаровим, в свою користь, звичайно. А головне - це заздрість, заздрість до ненависті до співвітчизника, який до всіх своїх інших заслуг став людиною світу, шахістом, політиком світового масштабу, автором шахових і політичних бестселерів, промоутером нових технологій, експертом, який затребуваний на провідних світових майданчиках. Замість гордості за великого, навіть геніального співвітчизника - російський срач:"нехай краще у сусіда корова здохне, ніж у мене з'явиться".
Немає зараз в Росії громадянського суспільства, немає у вас ніякого впливу на процеси, що відбуваються там, ви все програли, тому що хотіли програти. Вам цікаві гроші і лайки, які ви конвертуєте в гроші. Гроші і влада – у вас з Путіним один і той же бог.
Мені пощастило більше всіх вас, я зустрів у своїй молодості двох російських геніїв – Ходорковського і Каспарова – і з першої зустрічі до сьогодні щасливий тим, що дружу з обома, вчуся у обох і, сподіваюся, впливаю на них теж. Вони були раніше практично політичними противниками, але життя показало, що в боротьбі за майбутнє вашої країни потрібно вміти слухати один одного, координуватися і навіть об'єднуватися, дружити, поважати думку іншого, і залишатися самим собою.
У російській опозиції, на яку я дивлюся з боку вже більше року, йдуть нелегкі процеси, сенс яких – координація для перемоги над режимом, разом з Україною і західним світом. Природно, величезна роль в цій перемозі буде у «нормальних» росіян, вони є, слава богу, і всередині, і зовні Росії. Вони проявилися навіть в цьому обговоренні Каспарова на «Свободі». Це гідні російські люди, і я радий бачити цю меншість.
Саме меншість завжди права в демократичному світі. До неї відношу і себе. Я єврей, 20 років громадянин Ізраїлю. Це моя батьківщина, де мені знову доводиться воювати з урядом за демократію. Я віддаю свої сили, засоби, зв'язки і час на підтримку України в її боротьбі до перемоги над російським фашистським мафіозним режимом. У мене немає часу і бажання займатися російськими справами, тільки конкретною допомогою конкретним людям і їхнім структурам, порятунком людей. Мною рухає гуманізм, людинолюбство. І мені вистачає ідейних ворогів.
Але: я в перший раз чітко кажу тим, хто намагається образити або принизити мене або моїх близьких – на вас моя доброта не поширюється. Я вмію воювати з ворогами. Не вважайте це загрозою, але деякі з вас, на жаль, вже в цьому списку ворогів. Це попередження тим, хто ще не перетнув межі нормальної дискусії.
"Спасибі Путіну", навчився за 20 років багато чому. Пишіть, говоріть, що хочете, але дотримуйтесь межі пристойності, не переходьте на особистості, не ображайте людей. У російській "опозиції" з'явилися "лідери", які на все відповідають: сам дурень. Не буду називати тут імена цих блазнів і клоунів, кому треба, той зрозуміє.
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії «ЮКОС». Російським судом заочно засуджений до довічного ув'язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.