На тлі нових спроб Вашингтона домовитися про обмеження ударів між Україною та Росією з’явилися питання щодо запропонованого енергетичного перемир’я. Леонід Невзлін аналізує, чому взаємна відмова від атак на НПЗ може мати принципово різні наслідки для Києва та Москви, і звертає увагу на реальний стан нафтопереробки в обох країнах. Подробиці - у колонці автора.
Ще одне «енергетичне перемир’я», оголошене вчора ввечері Дональдом Трампом, за ніч набрало конкретних обрисів. Сам президент США не розшифрував це словосполучення, Володимир Зеленський сказав, що вперше про це чує, але Україна до нього готова, а в Москві як слід це питання так і не прокоментували.
Пізніше Axios із посиланням на американські джерела повідомив, що йдеться про взаємне припинення ударів по НПЗ. Співрозмовники видання в Білому домі заявили, що це має стати першим кроком, після якого може бути розглянуто питання про припинення ударів по електростанціях та електромережах.
Нюанс лише в тому, що станом на лютий 2022 року з великих українських НПЗ працював лише один - Кременчуцький. Після початку повномасштабного вторгнення він неодноразово зазнавав російських ударів і в підсумку припинив роботу. Фактично в України немає діючих великих нафтопереробних заводів, і країна практично повністю залежить від імпорту нафтопродуктів.
І тут виникає найцікавіше запитання. Коли американці обговорювали з РФ початок своїх угод, чи були представники адміністрації взагалі в курсі реального стану справ із НПЗ у Росії та Україні? Схоже, що ця пропозиція або надзвичайно цинічна, або є результатом надзвичайної некомпетентності.
Насправді серйозна розмова може точитися, наприклад, про всеосяжне інфраструктурне перемир’я, яке Київ пропонував ще місяць тому. Але Путіну потрібно зовсім інше - угоди з американцями та продовження війни на знищення України. І він використовуватиме будь-які вади та прорахунки тих, хто сідає з ним за один стіл.
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії «ЮКОС». Російським судом заочно засуджений до довічного ув'язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.