Ні у Сходу, ні у Заходу немає проекту майбутнього

Зміна державного підходу спричинить зміну суспільних практик / Колаж: Главред, фото: УНІАН

На тлі світового попелища ідей Україна може дати світу новий проект майбутнього.

Варто визнати, що у Заходу, куди ми всі дружно прагнемо, немає осудного і взаємоприйнятного проекту майбутнього.

Для нас це добре видно по політиці Заходу як по відношенню російської агресії, так і по витісненню західних країн з Африки і по західній внутрішній політиці.

Експеримент з дисциплінарним суспільством, що почався близько 500 років тому, з одного боку дав нам багато соціальних і технологічних благ, але з іншого - повністю розтоптав людину, позбавивши внутрішньої свободи і творчого початку.

У Сходу також немає проекту майбутнього. Світ стрімко консерватизується, не пропонуючи жодних проектів.

Мало того, український модерністський проект – провалився.

На тлі світового попелища ідей Україна може дати світові новий проект майбутнього, звільнити західний світ від рабства дисциплінарного суспільства і прокласти новий шлях розвитку всього людства.

Дисциплінарне суспільство стоїть на трьох китах (ідеях):

⁃ Людина людині вовк (в людині зла більше, ніж добра);

⁃ Природним станом суспільства є війна всіх проти всіх;

⁃ Людина - чиста дошка (Tabula rasa), народжена чистим аркушем, який заповнюється в міру знаходження в суспільстві.

Звідси випливає тотальна недовіра один до одного і ілюзія того, що людина, держава, суспільство може бути ким завгодно і займатися чим завгодно, відкидаючи базові пристрої психіки, особливості характеру і поняття «призначення».

У суспільстві з набором цих ідей була побудована цивілізація з домінуючими почуттями страху і контролю.

Ми повинні замінити ці твердження на протилежні: в людині добра більше, природним станом суспільства є комунікація і кооперація, у людини є базовий набір рис характеру і талантів, які вона може реалізувати.

Держава повинна базово довіряти громадянину, поки він не довів протилежне, змінивши підхід на законодавчому рівні, будуючи внутрішню політику, виходячи з морального твердження, що в людині добра більше, ніж зла.

Для цього необхідно повністю змінити підхід держави до креативного класу і покидьків, які перемогли в Україні з набуттям незалежності, створивши систему, що пожирає нас усіх.

Основна ставка держави повинна бути зроблена на підприємця, який може творити, виробляти і заробляти в Україні, а покидьки, які за рахунок позаекономічної діяльності вигравали конкуренцію у креативних і творчих людей, повинні бути позбавлені своїх привілеїв.

Тільки так ми можемо повернути креативних українців, які зараз відкривають свої бізнеси в Європі, дати можливість реалізувати тут свій творчий і підприємницький талант всім бажаючим, забезпечивши Україні вибухове економічне зростання.

Зміна державного підходу спричинить зміну суспільних практик, що закладе основи нової цивілізації, де страх і контроль замінені на радість і цікавість.

Хто такий Олексій Арестович

Олексій Миколайович Арестович (нар. 3 серпня 1975, Дедоплістскаро, Кахетія, Грузинська РСР, СРСР) — український блогер, актор, розвідник, політичний і військовий оглядач, колумніст білорусько-польського походження, організатор психологічних семінарів і тренінгів та благодійного фонду для психологічної підтримки АТО (2014-2017). Спікер ТКГ і радник з інформполітики глави української делегації в Мінській групі (2020-2022). Радник офісу президента України (2020-2023), пише Вікіпедія.

Джерело

Новини заразКонтакти