Найдовший в історії харассмент - домагання Росії до Європи. Століттями Росія нав'язувалася Європі, а та відкидала нахабного і вимогливого претендента на домінування. Саме це стало причиною горезвісного російського ресентименту.
Образа відкинутого коханця особливо помітна у Достоєвського: "(Європа) своїми нас не визнає, зневажає нас потай і явно, вважає нижчими себе як людей, як породу, а іноді так мерзимо ми їм, мерзимо зовсім, особливо коли їм на шию кидаємося з братніми поцілунками".
Зараз мало, що змінилося. Путін також постійно скаржиться, як він хотів бути своїм для Заходу, а його "поводили за ніс" і відкинули: "Ми вважали, що ми свої, "буржуїнські", ми хочемо бути в цій родині так званих цивілізованих народів. І в НАТО я вудки закинув - давайте нас розглянемо. Нас клац звідти - навіть розглядати не стали" (ображено плаче).
Образа, як часто буває у абьюзеров, швидко переходить в насильство. Вони не хочуть з нами по хорошому цілуватися, значить змусимо, на коліна поставимо, згвалтуємо. Не дуже виходить, але періодично намагаються.
Росія навчилася у Заходу буквально всьому від літератури і музики (на п'ятірку) до автомобілебудування (тверда двійка), всі її культурні та технічні досягнення - продовження і розвиток європейських. Тільки в політичному, соціальному плані вона виявилася ненавченою. Однак намагається утвердити своє невігластво як універсальну норму. Значення прав і свобод людини, правової держави, демократичних інститутів виявилося органічно не зрозуміле в цій країні.
Трагедія Росії в тому, що цей невдячний учень - недоучка Європи, уявив себе кращим і найправильнішим, які мають право нав'язувати себе оточуючим. Не отримавши з боку вчителя визнання, він став намагатися принизити і домінувати над ним.
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".