Новий Шовковий шлях і Україна

Український євразійський степовий коридор та Китайський серединний маршрут Нового шовкового шляху - чи є географічні співпадіння?

Україна може розвивати власний національний суверенний проєкт, інтегрований до Євразійського степового поясу за віссю:

Україна — Закавказзя —— Казахстан — Китай.

Цей проєкт можна назвати умовно «Українська паралель» або «Євразійський український степовий коридор».

Також і шанси на появу «українського меридіана» на векторі Балто-Чорноморської осі:

Балтія — Польща — Україна — Туреччина — Близький Схід — Індія.

Отже мова йде про геополітичну точку перетину двох ключових осей — євразійської та балто-чорноморської, яка формується в Україні.

Це стає метагеографічною гарантією збереження нашого суверенітету у довгостроковій перспективі.

«Українська паралель» — це розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту.

Максимально безконфліктного міжнародного проєкту.

Такий проект - це світ без воєн, де країна стає щороку багатшою за рахунок логістичної ренти, потоку товарів, енергії, інвестицій і технологій.

На південному заході Казахстану, на півострові Мангишлак, розташований єдиний великий (вантажообіг до 20 млн тонн на рік) порт цієї країни на східному березі Каспійського моря — порт Актау, що є ключовою ланкою в Транскаспійському транспортному коридорі, який з'єднує Китай із ЄС в обхід території РФ.

Важливо, що Китай зацікавлений у розвитку мінімум двох таких альтернативних маршрутів. Обидва йдуть через Центральну Азію, один — до Ірану і далі до Туреччини, другий — до Закавказзя.

Ця транспортна ланка є частиною міжнародного проєкту «Новий Шовковий шлях» (Україна — Грузія — Азербайджан — Казахстан — Китай), який проходить в обхід РФ.

Зауважу, що низка цих країн були учасниками такого блоку, як ГУУАМ, ініціатором створення якого виступала Україна.

До речі, в Актау є й аеропорт, а в Україні — потенціал розвитку транспортної авіації. Як і у Казахстану, де планують побудувати ще три аеропорти, а в Актау — створити аерохаб.

В Україні теж можна було б створити аерохаб в Узині та з'єднати його з аерохабом в Актау як частину повітряного транспортного коридору ЄС — Китай.

Китай активізував реалізацію своїх логістичних проєктів у Закавказзі, насамперед у Грузії.

Компанія China Communications Construction сompany у рамках логістичного проєкту Китаю «Один пояс — один шлях», розпочинає будівництво нового глибоководного порту в Грузії.

Обсяг інвестицій становитиме 600 млн дол. Потужність зберігання порту — 600 тис. контейнерів.

Україна могла б «змонтувати» свій геополітичний проєкт Євразійського степового коридору та китайський проєкт «серединного коридору» в рамках загальної концепції Нового шовкового шляху.

Для цього Україна може розширити свої порти на Дунаї, провівши там днопоглиблювальні роботи, та створити в Одесі регіональну зону вільної торгівлі на умовах порто-франко.

Євразійський український степовий коридор, що з'єднає Китай та ЄС, може повністю відновити транзитивність України як країни-хабу між Європою та Азією.

Перевага цього напряму для України — коридор проходить територією або нейтральних до України країн, або дружніх: Казахстану, Азербайджану і Грузії.

Всі три держави підтримують територіальну цілісність України на міжнародному рівні.

Джерело