У цій статті принципово не буду стосуватися політичних аспектів вступу України до ЄС.
Зупинюся лише на економічних - так званих Маастрихтських критеріях.
Їх п'ять - базових вимог.
1. Державний бюджет: рівень держборгу до ВВП на рівні 60%, дефіцит держбюджету - не більше 3%.
2. Курс національної валюти. Участь у Європейському механізмі обмінних курсів-2, орієнтація на Євро, відхилення гривні від євро не більше ніж коридор -/+ 2,25 п. п.
3. Інфляція - відхилення не більше ніж на 1,5 П.П. від середнього рівня в трьох державах-членах ЄС, що мають мінімальні показники інфляції.
4. Процентні ставки за державними облігаціями: прибутковість 10-річних бондів України - не більше, ніж на 2 п.п. перевищує середній рівень аналогічної ставки в трьох державах-членах ЄС, з найменшою інфляцією.
5. Правова готовність, в тому числі, незалежність центрального банку у відповідність до Статуту європейської системи центральних банків (ЄСЦБ).
Давайте оцінимо реалістичність цих критеріїв.
Якщо зняти постпандемійну аберацію, мова про середньоєвропейську інфляцію в 2%, прибутковість бондів в 1-2%.
Але після війни у нас сформується досить широкий дефіцит бюджету - близько 5% і це триватиме роками, поки економіка не буде відновлена.
Рівень держборгу на рівні 90-100% ВВП, замість 60%. Без списання частини держборгу, цей критерій виконати практично нереально.
Ставки за нашими державними бондами у урахуванням геополітичних ризиків ще дуже не скоро знизяться до рівня 4%.
Більш того, високий рівень ризиків буде утримувати нижню планку процентних ставок на досить високому рівні навіть на тлі мінімальної інфляції.
Умовно кажучи, при інфляції навіть на рівні 1-2%, ставки за внутрішніми кредитами в гривні у нас будуть вище 10%. Виключно за рахунок ризиків.
Ставки по валюті для України в такій парадигмі будуть вище 5%. Потрібно вирішувати питання безпеки країни.
Що стосується інфляції - стиснення її до 4% можливо, але лише ціною знищення високих темпів післявоєнного зростання ВВП і за допомогою низьких темпів самого відновлення. Інакше - інфляція вище 5%.
Курсова стабільність в коридорі + -2,25% можлива. Але потрібно відмовлятися від доларизації і переходити до орієнтування на Євро, в тому числі в структурі резервів НБУ.
Загалом, роботи, непочатий край.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.