Під репостом Шрайка було багато суперечок щодо оцінки вірогідності перемоги Трампа і цілої пачки кандидатів - демократів. Головне питання: що це за оцінка і чому вона так змінилася?
Перше: оцінка вірогідності це на букмекерському. В США одержимі букмекерством, статистикою і оцінкою шансів. Від спорту і церемонії “Оскар” до політики і економічних подій.
Друге: падіння шансів Байдена і демократів загалом (в них на всіх 40% проти 59% у Трампа) пояснюється не тільки тим, що Трамп розгромив Байдена на дебатах. Вони обидва виглядали відповідно до репутації у опонентів: один - брехуном і популістом, інший - занадто старим для цієї роботи.
Головна причина падіння вірогідності перемоги Байдена особисто: він більше не розглядається як безальтернативний і відносно спроможний кандидат. В тому числі частиною провідних донорів та популярних демократичних публіцистів та експертів.
Розгублена реакція багатьох публічних прихильників Байдена і Демократичної партії говорить про те, що вони не очікували, що Байден буде виглядати настільки старим та втомленим. Якщо чесно, я особисто скоріше здивованих їх очікуваннями чогось іншого. Проте, ймовірно, їх відгуки це реакція на реакцію. Бо глядачі віддали перевагу Трампу, а головна причина - саме фізичний стан діючого президента.
Падіння оцінки вірогідності перемоги демократів загалом описується технологіями: оптимізм щодо перемоги Байдена знизився, а у інших кандидатів (навіть найбільш перспективних, таких як губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом) банально мало часу. Для того, щоб набрати впізнаваність на національному рівні, набрати і мобілізувати прихильників, розгорнути кампанію, залучити гроші.
Це не робить становище демократів безнадійним. До виборів ще 4 місяці - голосування 5 листопада.
З'їзд партії для висування кандидатів відбудеться з 19 по 22 серпня. Тому теоретично шанс підкоригувати сценарій є. Які варіанти?
Перший - обрати більш популярного і авторитетного віце-президента, ніж Гарріс. Гарріс має дуже низький рейтинг схвалення, а сильний кандидат може бути важливим аргументом, щоб заспокоїти страхи недієздатного президента.
Другий - все ж вмовити Байдена відмовитись від номінування. І до з'їзду домовитись про нового кандидата, щоб уникнути великої битви за номінацію на самом зʼїзді. Бо якщо Байден відмовиться, у делегатів з'їзду більше не буде зобов'язання голосувати за переможця праймерів, тож вони зможуть голосувати як захочуть.
Але і ці, і інші можливі сценарії дуже ризиковані і потребують від Демократичної партії серії успішних рішень, якісної комунікації, а від адміністрації Байдена - політичної гнучкості. Чи можливо це? Невідомо. Тому після дебатів, які продемократичну спільноту налякали і демотивували, оцінки шансів так і впали.
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.