Тищенко - типовий гопник із 90-х за стилем спілкування і мисленням.
Він відверто демонструє, як щиро вірить, що він - красавчік, всіх розвів, що його позиція сильна і що він може переконливо сцяти суспільству (в його розумінні, терпілам) в очі і вуха.
Тут важливо і Зеленському, і Єрмаку зрозуміти, що допоки Тищенко не у вʼязниці, а, тим більше, у публічній політиці, куди державні керманичі його і привели, - він самим фактом свого існування руйнуватиме довіру до Держави, нищитиме натяки на почуття справедливості у суспільстві, мінусуватиме рейтинги.
Виключення з фракції і партії не працює, це фікція, занадто очевидне вмивання рук і навіть сприймаються виборцями подібні заяви, швидше, як індульгенція бандюку в законі: мовляв, тим самим йому дозволили робити, що він хоче і ні перед ким не звітувати. Позафракційний же ж.
Так, як зарвався Котлєта, не дозволяв собі навіть нині дохлий Ківа. Очевидно, пан з Вєлюру вважає, що хакнув це життя і може використовувати і розводити навіть державних керманичів, які привели його на своєму імені у Верховну Раду, - відповідно, що ніхто і нічого йому не зробить.
Неймовірне нахабство.
Вроджене це чи набуте від зловживання ботоксом - колись покаже розтин.
Джерело: Facebook Михайла Ганницького
Михайло Ганницький - український журналіст, колумніст, шеф-редактор УНІАН. Закінчив Інститут журналістики КНУ імені Т.Г. Шевченка. Колишній головний редактор Сегодня.uа і заступник головного редактора газети "Сегодня". Член Національної спілки журналістів України.