Оскільки наш осінній наступ чітко пішов по проміжному сценарію с переходом у негативний, то прогнозувати доволі легко. Хоча нічого приємного на зразок звільнення Криму, на жаль, спрогнозувати не можу.
Головною справою ЗСУ буде активна оборона, де вони чи не найкращі у світі. Відсутність масштабних наступальних дій пов’язана з декількома факторами. В першу чергу, в нас проблеми з кількістю сучасного наступального озброєння, а також з мобілізацією.
Натомість, ворогу вдалося налаштуватися на довготривалу війну на виснаження. Його ВПК працює достатньо ефективно, крім того, є постачання з боку союзників недоімперії — Ірану і Північної Кореї. В росії створили такі фінансові умови, що там є можливість залучати до війська по 400 тисяч осіб двічі на рік. І цього достатньо для наступальних дій у вигляді «м’ясних штурмів».
Ворог став помітно сильніший, ніж на початку вторгнення. Ми теж стали сильнішими, але не настільки.
Є великий ризик того, що цього року ми повністю втратимо контроль за Луганською і Донецькою областями. Основні зусилля ворога будуть спрямовані на спробу захоплення Харкова — для цього є відомі логістичні передумови. І це найбажаніша ціль для ворога, звісно, після захоплення Києву, бо Кремль зможе видати це за видатну перемогу.
Вважаю, що битва за Харків стане точкою найбільшого напруження поточного року війни. Це якщо якісь надзвичайні події не призведуть до заморожування бойових дій десь ближче до літа.
Найбільш важливої зброєю цього року будуть ракети і безпілотники всіх типів, ну, звісно засоби ППО-ПРО. Західна авіація, яку ми очікуємо, принципово на хід бойових дій не вплине в силу її невеликої чисельності.
Буду безмежно радий, якщо ЗСУ та наші союзники перекреслять цей мій доволі песимістичний воєнний прогноз.
Про політику.
В цьому році вона почне повертатися в Україну, бо занадто багато всілякого накопичилося, що прибирається лише політичними процесами. І продовжує накопичуватися.
Мова про те, що чим далі, тим більше дії та бездіяльність нашої влади стають неадекватними складній ситуації, що складається. Відповідно, в центрі політичної уваги буде хід війни і все, з ним пов’язане: невдачі початку війни, неуспішність наступу ЗСУ в 2023 році, незадовільна робота українського ВПК, несправедливість підходу до мобілізації, незаконне збагачення можновладців під час війни і так далі.
Відповідати на всі ці питання офісу президента буде вкрай складно. Особливо, якщо до тих, хто запитує, долучаться поважні військові.
Суспільно-політичне поле України зазнає суттєвих змін. Легко передбачити, що має з’явитися нова політична сила, щось на зразок «дуже розлючених патріотів». І також об’єднання, які спробують представляти інтереси наших вимушених емігрантів.
А от чи відбудуться вибори цього року, прогнозувати неможливо — надто багато факторів, в першу чергу, зовнішніх, на це впливає.
2024 рік — третій рік повномасштабного вторгнення. Скажена недоімперія продовжує міряти життя п’ятирічками, як за радянських часів. Третій рік тоді називався вирішальним. Таки комуняки щось знали.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.