Меркель і Зеленський. Але раніше були Меркель і Путін. Це дуже символічно. Поки в Україні вирували дві революції і загасала одна люстрація, Путін і Меркель були біля керма. Безсумнівно, ці два лідери останні 15 років визначали якщо не світову, то вже точно Європейську політику, а Сполученим Штатам часто залишалося лише реагувати на домовленості Берліна і Москви.
Візити Меркель - це такі прощальні напуття. Вона зажадала звільнити Навального - Путін оголосив Дождь іноагентом. Цілком собі в стилі "бомбити Воронеж". До речі, ви помітили, що російський лідер не боїться американських санкцій, але боїться вимовити прізвище свого останнього опонента? Неначе Навальний знає, де захована там сама качка, ну в якої, пам'ятаєте, яйце, а в яйці голка.
Читайте також"Загроза для всієї Європи": Меркель і Зеленський пригрозили РФ через Північний потік-2І до речі, про яйця. У бабусі вони є. За 15 років Меркель довела, що немає непереборних конфліктів, тому що торговельні відносини з Росією вигідні Німеччині, тому що мир в Україні вигідний Німеччині. І ніякої романтики. Ніхто, Володимир Олександрович, Україні нічого не винен. І не треба шукати миру ні в чиїх очах - мир тільки в прицілі.
Пані Меркель всім дала зрозуміти - пора сказати газу "до побачення". Так, 2045-й рік, коли Німеччина планує відмовитися від російського газу, це не завтра, і так, крім Німеччини є ще імпортери. Для України газовий кінь здох - пора злізти. Як на мене, всі ці вимоги транзиту і гарантій - це якась негідна торгівля, в яку взагалі не треба вкладати сили.
Безумовно, для Меркель, як і для всього цивілізованого світу, Росія саме сторона конфлікту на Донбасі, і це було сказано прямо, а Нормандський формат - єдино можливий шлях. Хоч і тупиковий. Та й їхати в чистенький, омитий кров'ю з околиць, Мінськ пристойним людям якось не личить.
Без перебільшення, йде епоха. Епоха відносин Росії і Німеччини, епоха стабільності і передбачуваності флагмана Європейського Союзу. Анексувавши Крим, Росія спровокувала кризу в міжнародних відносинах і запустила незворотні процеси не тільки навколо себе і України, але і в європейській і американській політиці. Як ми знаємо, Володимир Путін від свого ніколи не відступається. Ну, це нескладно, напевно, маючи ядерну кнопку і можливість не звітувати про людські втрати. Що важливо, дії Путіна в Україні змусили світ здригнутися. Так, скільки не кажи санкції, а на Кремль це майже не впливає. Ніхто не стане заступатися за Україну, якщо Україна сама не захищатиме себе. У Росії багато союзників: Супутник V, Сатана, Новачок, ну і звичайно, Пушилін, Залдостанов, Петров і Баширов.
А у нас - тільки армія і в перспективі флот.