Давайте дещо нагадаю:
1. Потужні генератори міста закупали для критичної інфраструктуру ще в зиму і після зими 2022-2023. Постачання відбувалися протягом всього 2023 року. Те, що вони не знадобилися нікуди їх не поділо.
2. Бізнес закуповував генератори зимою 2022-2023, а багато виробництв і 2023. Але вони не знадобилися взимку 2023-2024. І нікуди не поділися. Населення закуповувало генератори. І вони нікуди не поділися.
3. Європейці і не тільки передали нам сотні потужних і десятки тисяч побутових генераторів. Наприклад, Тайвань нам тільки в Київ надав 10 потужних генераторів, які зараз забезпечують критичну інфраструктуру. Я не буду казати де, ок?
Тому, звісно, літо і зима будуть важкими.
Але жити далі в тилу треба. Працювати далі в тилу треба. Вірити в країну і нормально переживати побутові незручності заради виживання України - треба. Бо багатьом людям набагато складніше і з побутовими зручностями їм набагато важче.
Крім того, наші енергетки спроможні робити дива.
Тому оці всі хник-хник і вмиральні ями мене трохи дратують. Особливо “треба тікати з країни, бо тут буде пекло”. Шо, до цього все ок було?
Краще ото генератора купіть чи екофло у парі з вогнегасником. Користі буде більше.
Ми знаємо з ким воюємо.
Ми знаємо, що цей режим не дуже відрізняється від нацистів.
Ми знаємо, що це все треба перетерпіти.
А ось атаки на критичну інфраструктуру когось за океаном можуть нарешті розштовхати. Щоб припинили розповідати про російські НПЗ, які є “цивільним обʼєктом”. Минулого разу саме такі атаки так і спрацювали.
Тому спокійніше. Задовбали ці нацисти російські, так. Але подолаємо і це.
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.