Знов, як і літом 2022 року, загострилися розмови щодо можливого доєднання армії бульбопюрера Лукашенка до сил вторгнення недоімперії. Буцімто, якщо це станеться цієї весни, то принципово поміняє розклади на полі бою на користь агресора.
Побоювання мають підстави. Збройні сили Біларусі повністю інтегровані у рф. Постійно проходять навчання і маневри, які ведуть колишні вагнеровці. Військовим Біларусі втюхують, що вони зараз — третя по силі армія Європи після росії і України (цікаво, з якого дива?), особливо, після того, як Біларусь начебто стала ядерною державою. Повня дурня, але повторюють всі — від Лукашенка та його пропагандистів до бабусь під під’їздами, і біларусам заходить.
Путін дуже хотів би замазати біларусів у український крови — йому конче потрібне розширення географії війни. Зі стратегічної точки зору успішний наступ 50-тисячного угрупування з Біларусі с наміром розрізати Україну навпіл і зруйнувати логістику постачання західної зброї і боєприпасів — це було б майже фатальним.
Але це у теорії. На практиці біларуські воєнні в Україну не хочуть. Справа у тому, що частина місцевих вояків повелася на російську пропаганду, звільнилася з лав армії Біларусі і пішла на контракт в армію рф. Більшість таких безголових вже реально лишилися голови та інших частин тіла і закопані в українські чорноземи. А ті, що досі живі, розповідають, що війна в Україні страшна, кривава і зовсім не така лагідна прогулянка за трофеями, як наспівують російські рекрутери.
Лукашенко — хитрий і жадібний. Він втягнув би Біларусь у війну, але за умови, що спротив України вже зламано, фронт впав, і мова не про те, щоб воювати, а щоб встигнути урвати щось для себе від захоплення України. Але не раніше.
З більшою вірогідністю можна передбачати спільну військову провокацію Росії і Біларусі проти країн Балтії. В москві і мінську переконані, що країни Балтії не мають власних ресурсів для захисту, а НАТО не ризикне напряму вступати у війну. Ось тут «третя картопляна армія світу», ховаючися за недоімперією і нападаючи на беззахисних, і може себе проявити.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.