Вона залишається вкрай складною. Ворог намагається наступати на куп’янському напрямку, там дуже гаряче. Мета агресора - змусити наше командування перекинути з мелітопольського напрямку частину сил під Куп’янськ, щоб не допустити прориву ЗСУ на півдні. Але наші тримаються ціною героїчних зусиль і великих втрат, фронт залишається відносно стабільним.
Оскільки зараз багато коментую поточні події, потрапляю на випуски інформаційного марафону. Так от, нашим офіційним спікерам, які використовують вираз «ЗСУ мають частковий успіх» я б платив часткову зарплатню. Тому що є усіх, є невдача і є ситуація, яка принципово не змінюється. Все. Тим більше, не слід використовувати надихаючі словосполучення, запозичені в агресора, з яких ми свого часу глузували.
Тепер про можливе зменшення підтримки України у зв’язку з нападом на Ізраїль. Ідея Білого Дому поєднати допомогу Україні та Ізраїлю в одному пакеті - це чудовий приклад того, як одні в конкретній ситуації бачать проблему, а інші - навпаки можливість для її вирішення.
Зараз Ізраїль у центрі світової уваги, як була прикута до України після Бучі. Тому спільний пакет підтримки має дуже великі шанси на проходження через Конгрес і Сенат США. І це добре.
Очевидно, що Ізраїль має намір просто зрівняти смугу Газа з землею, поховавши там ХАМАС. Тобто, через місяць-два активні бойові дії там припиняться. Це якщо у війну не вступить Хезболла, яка базується у Лівані. Але це маловірогідно. Тому що Іран, якого майже всі фахівці вважають організатором нападу на Ізраїль, фактично вже вирішив свою задачу.
Мова про те, що зближення Ізраїлю і Саудівської Аравії - однієї з найпотужніших країн арабського світу, дуже непокоїло Іран. Власне, для того, щоб викликати зворотню жорстку реакції Ізраїлю, і була продемонстрована звіряча жорстокість терористів. І зараз зближення Ізраїлю і саудитів, які мають спільні перспективні інфраструктурні проекти, поставлено на паузу.
А от для української влади, щоб повернути собі безумовну підтримку нашого суспільства і західних партнерів, треба «скидати баласт». Тобто, рішуче і безкомпромісно, не імітаційно, а насправді позбавлятися найбільших суспільних алергенів у владі - в ОП, у КБ, у ВР, а також на регіональному рівні. Лише такі дії збережуть довіру і дадуть новий імпульс українському спротиву агресії.
Чи здатен президент Зеленський на такі радикальні кроки, побачимо цієї осені.
Александр Кочетков – аналитик, политтехнолог, имиджмейкер. В прошлом инженер-конструктор КБ "Южное" и заместитель руководителя пресс-службы президента Украины.