Обвал гривні або в чому ж причина дій НБУ?

НБУ / Колаж Главред, фото УНІАН

Катастрофи поки не буде, але до девалу приготується варто.

Безумству хоробрих, співаємо ми пісні....

НБУ відпустив гривню у вільне плавання, правда назвав це "керованим гнучким курсом".

Перший раз в Нацбанку закінчилася війна в червні минулого року, коли він збільшив облікову ставку до 25%.

Що в режимі фіксованого курсу було безглуздо, крім досягнення прихованої мети прокачати прибуток групи банків до 100 млрд грн.

Другий раз війна завершилася для НБУ в жовтні цього року, коли він повернув гнучкий курс.

Є така аксіома в монетарній політиці - неможлива трійця.

Не можна одночасно фіксувати курс, рухати облікову ставку і при цьому повністю не блокувати канали руху капіталу у валюті.

Але НБУ вирішив що можна робити всі три опції: фіксувати курс, але при цьому збільшувати учетку і залишати схеми виведення капіталу в нал і за кордон.

Сьогодні НБУ замість повернення у формат фінансової системи воєнного часу, вирішив пограти в ринок.

Дивимося на базові параметри.

Дефіцит платіжного балансу без фактора міжнародної допомоги майже 40 млрд дол за рік або 25% ВВП.

Імпорт зріс на 20%, експорт впав на 15% і продовжить знижуватися.

Щомісячний відтік за картками українських біженців до ЄС - приблизно 1,5 млрд дол на місяць або 18 млрд дол на рік.

Це більше, ніж приплив грошей в країну від трудових мігрантів.

Фінансові потоки розгорнулися на 180 градусів.

І ситуація не стане кращою.

Якщо до війни гранична схильність до імпорту в структурі кінцевого споживання становила 50%, то зараз: 70-80%.

Крім того, експорт просів не через курс, а внаслідок факторів війни, логістики, транспорту і заблокованих портів.

Тобто, девальвація гривні нічим не допоможе, навпаки, призведе до подорожчання імпортного споживчого кошика, в першу чергу, палива.

У чому ж причина дій НБУ?

1. Фактор зростання добробуту в умовах війни.

Якщо курс фіксований, а виплати (пенсії, зарплати) в гривні ростуть, виходить йде повільне відновлення добробуту в доларах.

Але наші союзники обіцяли тримати нас на плаву, а не нарощувати добробут.

Цим має зайнятися уряд, запустивши економіку. А те, що воно не діє - це наші проблеми і вони повинні відбитися на курсі.

2. Фактор тієї самої міжнародної допомоги. Її стане менше, а константу в гривні за видатками бюджету потрібно забезпечити.

Зробити це можна лише за допомогою корекції курсу.

Наприклад, допомога просіла на 10%, гривню девальвуємо на 5%.

3. Фактор відповідальності.

НБУ відповідає за фіксований курс.

А якщо він стане плаваючим, в Нацбанку знову включать свою заїжджену платівку про те, що вони відповідають за стабільність гривні, розуміючи під неї інфляцію, а не курс до долара.

Як це і робили в 2014-2015 роках.

Резюмувавши.

Не варто чекати обвалу гривні прямо завтра.

Але сама по собі модель плаваючого курсу під час війни, прямо скажемо, ідіотська. Такого ніхто раніше не робив.

Курс стане більш рухливим, волатильним, з'являться спекулянти, почнуться гойдалки.

Курс гривні - пряма похідна від обсягу зовнішньої допомоги.

Поки на паузі допомога з США. Навіть 5 ярдів від ЄС до саміту в Києві узгодити не змогли.

Я думаю, що гроші нам у 2024 році таки дадуть. Але їх буде менше, ніж цього року.

Крім того, гранти давати будуть менше, акцент зміститься на кредитування.

Ще одна тенденція: заміщення міждержавної допомоги кредитами міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ.

Тобто, з'являться жорсткі маяки, наприклад, за тарифами, податками, режиму єдинників і т. д.

Ритмічність зовнішнього фінансування стане гірше, інтервали між траншами - більше.

Можливі паузи.

Все це відіб'ється на курсі.

Повторюся: катастрофи поки не буде, але до девалу приготується варто.

Хто такий Олексій Кущ?

Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе в Києві, працює в аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці в Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.

Джерело

Новини заразКонтакти