В Україні де-факто створена нова гілка влади.
Ми живемо в реальності, коли антикорупціонери утверджують не лише свою окрему вертикаль, але це про окрему гілку влади.
Після справи Міндіча стало ясно, що попри низьку електоральну підтримку, загальноукраїнську повістку дня можуть задавати тільки антикорупціонери та Президент ( переважно через зовнішню політику).
Справа Кіселя, як я і писав раніше - була вершиною айсбергу. В підвішеному стані знаходиться, як мені здається, мінімум, половина Ради. І ми порційно будемо бачити наступні серії. Зрештою, виходячи з сьогоднішніх реалій, цей парламент потрібен тільки для одного: для голосування за ратифікацію мирного договору. Правда, поки це не обовʼязкова, а опціональна історія.
Той, хто задає свою повістку дня, той має шанси робити політику в державі. Більшість аналітиків та політиків, говорячи про антикорупційні органи, мислить в виборчих категоріях та можливих категоріях впливу США на внутрішню політику. Мені здається, ми маємо додати інший вимір - створення окремої вертикалі влади з усіма відповідними політичними (а не тільки електоральними) наслідками. Це створення дещо іншої реальності ніж багатьом здається.
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, бізнесмен, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація «Українська мова і література», в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.